Україна у 2026 році постійно нарощує кількість ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах в анексованому РФ Криму. Військові експерти аналізують причини підтверджених успішних атак. Крим.Реалії проаналізували діяльність на кримському напрямку Сил оборони України із січня по квітень і зібрали детальну статистику українських ударів.
«Спокійний» січень
У січні 2026 року в анексованому Криму вибухи лунали практично щодня. Про результати атак Сили оборони України повідомляли значно рідше.
Так, у ніч на 1 січня Сили безпілотних систем уразили РЛС «Каста-2Е2», радіолокаційний пункт і позиційний район запуску «шахедів» та ОТРК «Искандер» у селищі Гвардійському.
Про удар по позиції ЗРК С-300/С-400 поблизу селища Желябовка Нижньогірського району 3 січня повідомив телеграм-канал «Крымский ветер». У місці прильоту піднімався дим.
7 січня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді (позивний «Мадяр») повідомив про удар по складу боєприпасів біля села Міжгір'я в Криму.
У перші дні січня також Сили оборони України здійснили вогневе ураження рухомого складу (ешелон) із ПММ на наливній естакаді нафтобази «Гвардійське» в Криму. Точна дата не повідомляється. 13 січня у Джанкої було уражено електропідстанцію, без електрики залишилися три райони Криму.
Через дві доби була атакована електропідстанція «Островська» в Первомайському районі, у цей день електропостачання було порушене в чотирьох районах півострова.
17 січня Генштаб ЗС України повідомив про ураження російських об'єктів ППО – радіолокаційної станції «Небо-У» поблизу Євпаторії та зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцирь-С1» поблизу села Хуторок.
20 січня Військово-морські сили ЗСУ повідомили про ураження диспетчерської на військовому аеродромі в Джанкої.
22 січня Генштаб ЗСУ повідомив, що під удар потрапили радіолокаційні станції: 59Н6-Е «Противник-ГЕ» (н.п. Либкнехтовка); 55Ж6 «Небо-У» (м. Євпаторія); 55Ж6М «Небо-М» (н.п. Русаковка). «Ступінь пошкоджень уточнюється», – додали у військовому відомстві. Підтверджено ураження РЛС «Подлет» біля села Фрунзе.
ЗРК «ТОР-М2» на аеродромі «Кача» потрапив під удар 26 січня, поінформував Генштаб ЗСУ.
29 січня російський Су-34 з Криму був збитий над Чорним морем поблизу острова Зміїний.
Разом, у січні уражені:
- РЛС – 7
- ЗРК/ЗРПК – 3
- ОТРК «Искандер» – 1
- Диспетчерська аеродрому – 1
- Ешелон ПММ – 1
- Електропідстанції – 2
- Літаки/вертольоти – 1
Лютий – кількість уражень зростає
У першу декаду лютого від українських військових не надходило повідомлень про ураження об'єктів на Кримському півострові.
11 лютого Генштаб ЗСУ повідомив, що у Джанкойському районі біля населеного пункту Лобанове був уражений склад пально-мастильних матеріалів військ РФ.
Цього ж дня Генштаб ЗСУ повідомив, що 12 лютого поблизу Євпаторії уражена РЛС 55Ж6У «Небо-У», а неподалік селища Новоозерного – транспортно-десантний катер БК-16.
Далі Сили безпілотних систем уразили РЛС на аеродромі «Гвардійське» – під удар потрапила радіолокаційна система посадки. Про це повідомили 13 лютого.
15 лютого Генштаб повідомив про ураження ЗРПК «Панцирь-С1» поблизу селища Кача.
17 лютого в селі Пасічному Білогірського району Криму українські Сили спеціальних операцій ударили по місцю зберігання оперативно-тактичного ракетного комплексу «Искандер». На місці влучання були зафіксовані потужні вибухи.
Також у ніч на 17 лютого поблизу села Комишли українськими воїнами уражений корабельний багатофункціональний вертоліт Ка-27.
20 лютого Генштаб ЗСУ повідомив про ураження складу в Лобановому Джанкойського району.
А в ніч на 21 лютого в бухті Інкермана уражені два прикордонні сторожові кораблі проєкту 22460 «Охотник». Також у Євпаторії, на території Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу уражені два літаки Бе-12. Крім того, СБС уразили нафтобазу в селищі Гвардійському.
23 лютого в Криму уражено район зосередження ракетного дивізіону 15-ї окремої берегової ракетної бригади Чорноморського флоту РФ, повідомив Генштаб ЗСУ, не вказуючи точне місце. Пізніше ССО уточнили, що береговий ракетний комплекс «Бастион» уражено поблизу Софіївки.
У ніч на 24 лютого СБС уразили ЗРПК «Панцирь-С1» поблизу села Красносільське та РЛС «Малахит» неподалік села Новофедорівка Сакського району. Крім того, поблизу н.п. Кацивелі уражено район зосередження живої сили ворога.
У ніч на 25 лютого 2026 року підрозділи Middle strike ССО уразили поблизу н.п. Софіївка «Панцирь-С1», пускову установку С-400, РЛС 92Н6Е та допоміжні елементи С-400.
У ніч на 26 лютого 2026 року в Джанкої підрозділами Сил оборони України уражені РЛС П–18 «Терек» та радіолокаційна система посадки РСП–6М2, повідомив Генштаб ЗСУ.
Загалом у лютому уражені:
- РЛС – 6
- ЗРК/ЗРПК – 5
- ОТРК «Искандер» – 1
- Кораблі/катери – 3
- Літаки/вертольоти – 3
- Склад ПММ – 1
- Нафтобази – 1
Можна констатувати, що в лютому за коротший період уражено 12 засобів протиповітряної оборони проти 11 у січні, 2 літаки та 1 вертоліт, 2 кораблі та 1 катер.
Уже в березні ГУР повідомило, що в лютому також були уражені морський буксир проєкту 1496 М1 та корабель проєкту 16640 (пожежне судно типу «Вьюн»), які не згадувалися в інших зведеннях.
Це той класичний випадок, коли кількість уражених у Криму російських засобів ППО переходить у якість українських ударів по кримських об'єктах Капітан 3-го рангу запасу
«Це той класичний випадок, коли кількість уражених у Криму російських засобів ППО переходить у якість українських ударів по кримських об'єктах. З'являються не просто «дірки» в радіолокаційному покритті півострова та покритті його засобами активної ППО і РЕБ, а справжні «коридори» для українських безпілотників і ракет. Щомісячна кількість українських атак залишилася майже на тому ж рівні, але їхня ефективність значно зросла», – прокоментував Крим.Реалії на умовах анонімності капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.
Колишній розвідник висловив упевненість, що кількість уражень російських об'єктів у Криму зростатиме і надалі, оскільки Росія втрачає можливість поповнити втрати РЛС та ЗРК.
Березень – повний розгром
У березні російські військові та інфраструктурні об'єкти в Криму зазнавали атак із тією ж інтенсивністю, що й у попередні два місяці. Однак уражень, згідно зі зведеннями та повідомленнями Генштабу ЗСУ, СБУ, ГУР, ССО та СБС, стало більше. Місцеві пабліки часто повідомляли, що під час ударів БпЛА мовчать ЗПРК «Панцирь», лунає лише стрільба з автоматів і кулеметів. Російські військові блогери писали про дефіцит ракет для цих ЗРПК.
Статистика уражень у березні наступна.
2 березня – центр далекого космічного зв'язку в районі н.п. Вітине та РЛС «Подлет–К1» неподалік Виноградного.
3 березня – трасовий оглядовий аеродромний радіолокатор «Сопка-2» та РЛС 39Н6 «Каста-2Е2», дислокації не вказані.
4 березня – наземний ретранслятор пункту управління ударними БпЛА типу «Герань»/«Гербера» поблизу Чорноморського.
5 березня – вертоліт Ка-27 над Чорним морем.
5 березня – база комплексу ППО С-400 в Орлівці.
6 березня – підстанція «Островська» в Первомайському районі.
6 березня – виробничі цехи АТ «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод», два ЗРПК «Панцирь-С2», БпЛА «Мохаджер-6» на літному полі, зенітна установка ЗУ-23 на вантажному автомобілі, два паливозаправники, наземна станція управління БпЛА «Форпост».
6 березня – місце зосередження ОТРК «Искандер» у Курортному.
7 березня – ЗРПК «Панцирь-С1» та десантний катер БК-16 у Новоозерному, пункт управління БпЛА «Орион» поблизу Красносільського.
9 березня – РЛС «Надгробие» (64Н6) неподалік села Спокійного Сімферопольського району.
10 березня – нафтобаза в селищі Азовському Джанкойського району.
10 березня – нафтобаза в Джанкої.
11 березня – РЛС 64Н6Е на мисі Фіолент у Севастополі.
11 березня – пускова установка ОТРК «Искандер» поблизу Вишневого, пункт зберігання ОТРК «Искандер» у Курортному.
13 березня – «Панцирь-С1» на мисі Фіолент у Севастополі.
13 березня – РЛС 55Ж6 «Небо-У».
14 березня – пускова установка ОТРК «Искандер» поблизу Курортного та РЛС «Небо-У» неподалік Гвардійського.
15 березня – РЛС 59Н6-Е «Противник-ГЕ» та РЛС 73Е6 «Пароль» неподалік Лібкнехтовки, пускова установка ЗРК С-400 «Триумф» поблизу Дальнього.
15 березня – РЛС під куполом на горі Ай-Петрі.
16 березня – склад МТЗ на аеродромі «Херсонес», комутаційна станція радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки в Севастополі.
17 березня – пункт управління ракетними комплексами у Верхньокурганному.
18 березня – два десантні катери проєкту 02510 «БК-16» разом із екіпажами (ураження, за даними ГУР, відбулося в першій половині березня).
19 березня – виробнича будівля концерну «Алмаз-Антей» у Севастополі, де ремонтують РЛС та ЗРК.
21 березня – ЗРПК «Панцирь» поблизу Таврійської ТЕС.
24 березня – пускова установка БРК «Бастион» неподалік Актачі.
27 березня – РЛК «Валдай» поблизу Гвардійського, наземна станція управління БпЛА «Форпост» у Євпаторії.
28 березня – електропідстанція 220 кВ «Кафа» біля Феодосії.
29 березня – три РСЗВ БМ-30 «Смерч/Торнадо-С» та транспортно-зарядна машина в н.п. Совхозне.
Загалом за березень уражені:
- РЛС – 12
- ЗРК/ЗРПК – 8
- ОТРК «Искандер» – 3
- Кораблі/катери – 2
- Літаки/вертольоти/БпЛА – 2
- РСЗВ – 3
- Нафтобази – 2
- Електропідстанції – 2
- Різні об'єкти – 4
Про те, чому в Криму почастішали результативні атаки Сил оборони України, наприкінці березня розповів речник Військово–Морських Сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Система ППО півострова зазнала тяжких втрат від систематичних ударів дронів на «Старлінках» Телеграм-канал «Военный осведомитель»
Речник ВМС пояснив, що ні для кого не секрет: після того, як зменшується кількість засобів радіолокаційного огляду, починає зменшуватися кількість цілей, які вони прикривали, поки Росія не відновить певну їх кількість.
«Але в будь–якому разі товар (РЛС) це штучний, досить складний, так само як і підготовка персоналу. Тому я впевнений, що і надалі ми зможемо милуватися подібними відео з Криму», – зазначив Плетенчук.
До такого ж висновку доходять і російські військові блогери.
«Можна констатувати, що сталося те, чого ми від початку й побоювалися – система ППО півострова зазнала тяжких втрат від систематичних ударів дронів на «Старлінках», після чого українські безпілотники почали уражати інші цілі, такі як БРК «Бастион» та далекобійні РСЗВ», – пише телеграм–канал «Военный осведомитель».
Embed share
Весна в Крыму, цветет «бавовна»: Украина усилила удары по российским военным объектам на Крымском полуострове
by Крим.Реалії Embed share The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:03:33 0:00 Завантажити на комп'ютер
- 240p | 10,2MB
- 360p | 15,7MB
- 480p | 26,2MB
- 720p | 54,2MB
- 1080p | 74,8MB
Вогняний квітень
У квітні Сили оборони України не знижували натиск на Крим. Статистика уражень наступна.
2 квітня – чотири ударно–розвідувальні БпЛА «Орион», транспортний літак Ан–72П та РЛС «Меч» на аеродромі «Кіровське».
4 квітня – РЛС 92Н6Е зі складу ЗРК С–400 «Триумф» у Феодосії.
6 квітня – протичовновий літак Бе–12 на аеродромі «Кача».
6 квітня – залізничний пором «Славянин» у Керчі.
8 квітня – нафтобаза у Феодосії.
8 квітня – позиції берегового ракетного комплексу «Бастион» поблизу Софіївки та станція радіоелектронної розвідки неподалік Новоозерного.
14 квітня – РЛС «Небо-У» у Феодосії та РЛС «Небо-СВУ» у Гвардійському.
15 квітня – електропідстанція ПС «Джанкой» 330 кВ, склад ПММ у селищі Азовському.
16 квітня – нафтобаза в селищі Октябрському, нафтобаза Глибокий Яр, ЗРПК «Панцирь» у Феодосії, база ОТРК «Искандер» у Міжгір'ї, база ОТРК «Искандер» у Курортному, склад БК 758 ЦМТЗ ЧФ РФ у Міжгір'ї.
18-19 квітня – нафтобаза в Севастополі, великі десантні кораблі «Ямал», «Азов» та «Николай Фильченков», корабель управління «Славутич», РЛС «Подлет–К1».
20 квітня – нафтобаза в Гвардійському.
22 квітня – пункт управління рухом військових кораблів Чорноморського флоту «Стрелецкий» у Севастополі, корабель прикордонної служби ФСБ РФ проєкту 22460.
23 квітня – нафтобаза у Феодосії, РЛС П–18 під Євпаторією.
26 квітня – ВДК «Ямал» та «Николай Фильченков», корабель-розвідник «Иван Хурс», навчальний центр ЧФ РФ «Лукомка», штаб радіотехнічної розвідки російських сил ППО та РЛС МР-10М1 «Мыс-М1», літак МіГ-31.
28 квітня – місце зберігання ОТРК «Искандер» біля села Овражки, РЛС на горі Ай-Петрі.
29 квітня – РЛС «МР-10», пункт управління ППО та наземний радіолокаційний запитувач «Пароль-4» (1Л22) на аеродромі «Кача», склад боєприпасів поблизу Первомайського, нафтобаза ТЕС у Сімферополі.
30 квітня – патрульний сторожовий катер ФСБ РФ «Соболь» та протидиверсійний катер «Грачонок» поблизу Керченської протоки.
Загалом за квітень уражені:
- РЛС/РЕР – 11
- ЗРК/ЗРПК – 2
- ОТРК «Искандер» – 2
- Кораблі/катери – 7
- Літаки/вертольоти/БпЛА – 4
- Нафтобази – 7
- Електропідстанції – 1
Embed share
Силы Обороны Украины поразили морской нефтяной терминал в Феодосии
by Крим.Реалії Embed share The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:01:04 0:00 Завантажити на комп'ютер
- 240p | 3,2MB
- 360p | 5,1MB
- 480p | 7,7MB
- 720p | 16,5MB
- 1080p | 21,9MB
Військові експерти однозначно оцінюють причини зростання кількості уражень російських об'єктів в анексованому Криму.
Крим став Чорнобаївкою, каже військовий експерт Роман Світан.
Крим став Чорнобаївкою Роман Світан
«Річ у тім, що Крим росіяни використовують. І ми його теж використовуємо – на цей момент як Чорнобаївку так звану. Скільки б ми не знищили ЗРК у Криму, росіяни знімають їх з об'єктів уже з глибини Росії, практично підставляючи під наші удари, перекидають на Кримський напрямок, оскільки їм треба прикривати Керченський міст. Москва і Керченський міст – ось ці дві точки, де росіяни утримують певну щільність ППО, яка дає можливість збивати практично 100% аероцілей», – зазначає військовий експерт.
Така ж ситуація зі слабкістю ППО, як і в Криму, складається і в сусідній Росії.
Втрати російських систем протиповітряної оборони за останні місяці зросли на 240% порівняно з попереднім періодом, повідомив OSINT-аналітик Кайл Глен. Така динаміка може пояснювати помітне збільшення результативності українських далекобійних атак по тилових цілях Росії. Йдеться про десятки уражених ЗРК та радіолокаційних комплексів.
Російські війська в Криму втрачають системи ППО, а наявний дефіцит змушує їх перерозподіляти ці засоби між різними ділянками фронту, наголосив речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Це велика територія, яку покривати складно. Але ППО – це не тільки наземні системи, а й та сама авіація, яка використовується з метою відбиття повітряних атак з нашого боку, і ці прогалини, які з'являються внаслідок знищення радіолокаційних засобів, заповнюються за рахунок перекидання в більшості випадків», – сказав Плетенчук.
Сили оборони активно зачищають протиповітряну оборону росіян над Кримом протягом останніх років, що дозволило зараз почуватися вільніше українським засобам ураження в регіоні.
Таку думку висловив Євген Дикий, ветеран російсько-української війни, екскомандир роти батальйону «Айдар».
Ми відпрацьовуємо багато чого на Криму, а потім масштабуємо на РФ Євген Дикий
«Ми багато чого відпрацьовуємо на нашому окупованому Криму, що потім масштабується на територію країни, яка його окупувала. Крим зручно розташований – він під боком, і на нього можна летіти не з одного напрямку, а одночасно з кількох різних. Тому росіянам дуже складно це перехоплювати. І ми відпрацьовуємо багато чого на Криму, а потім масштабуємо на РФ», – розповів Дикий.
«Вікно» російської ППО пробито»: як Сили оборони України добивають ЧФ РФ у Криму
Тихий травень. У Криму скасовують святкові демонстрації через війну
«Ефект регулярності». Як змінилися настрої в Криму через щоденні атаки ЗСУ?
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
