На військовому аеродромі в анексованому РФ Криму вночі лунали вибухи. У Збройних силах України повідомили, що знищено рідкісний літак, чотири дорогі ударно-розвідувальні безпілотники та радіолокаційну станцію. Як росіяни використовують аеродром, які його втрати та наслідки атаки, з’ясовували Крим.Реалії.
У ніч на 2 квітня 1-й окремий центр Сил безпілотних систем України та 9-й департамент Головного управління розвідки Міноборони України завдали удару по пункту передпольотної підготовки російських БпЛА «Оріон», а також літаку Ан-72П та РЛС «Меч» на військовому аеродромі «Кіровське» на сході анексованого Криму. Відповідне відео опублікував командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді (позивний «Мадяр») у своєму телеграм-каналі.
«Це лігво повністю знищено на АЕ «Кіровське» в районі нп Красносільське, АР Крим. Підтверджено знищення 4 одиниць БПЛА «Оріон». Там же виявлено і знищено транспортний літак-доходягу Ан-72П, і совкову пересувну двокоординатну радіолокаційну станцію кругового огляду П-37 «Меч», – йдеться у підписі під відео.
Російські військові офіційно про цей удар і свої втрати не повідомляли, це повідомлення не коментували.
Увечері 1 квітня та в ніч на 2 квітня Крим зазнав атак БпЛА, у низці районів лунали потужні вибухи.
Як повідомляв телеграм-канал «Крымский ветер», під атакою безпілотників перебував аеродром «Кіровське». Перше повідомлення про вибух у районі аеродрому було опубліковано о 00:22, підписники каналу далі повідомляли про стрільбу чергами, численні потужні вибухи та про два літаки, яким вдалося злетіти. Атака тривала приблизно до першої години ночі, після цього часу повідомлень не було.
Нові безпілотники та старі літак і РЛС
«Оріон» – російський військовий БпЛА середньовисотний великої тривалості польоту. Бортове обладнання призначене для оптико-електронної, радіолокаційної або радіотехнічної розвідки з можливістю тривалого патрулювання в заданому районі. Передбачається встановлення до чотирьох ракет «повітря-земля». Вартість БпЛА «Оріон» оцінюється у понад 5 мільйонів доларів США за одиницю.
«Оріон» – це середньовисотний комплекс великої тривалості польоту, у повітрі цей БпЛА може перебувати до 24 годин. Росіяни використовують його для розвідки на Одеському та Миколаївському напрямках, коригування ударів артилерії, а також як «мисливця» за українськими безекіпажними катерами», – прокоментував на умовах анонімності для Крим.Реалії операцію СБС військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
Експерт зазначає, що в певному сенсі це універсальні безпілотники, які виробляє промислова група «Кронштадт». Крім розвідувальних функцій, «Оріон» може виконувати й ударні. Зокрема, нести на вибір: шість корованих авіаційних бомб КАБ-20 або три КАБ-50; керовану плануючу авіабомбу УПАБ-50; вільнопадаючу авіабомбу ФАБ-50; легку крилату керовану ракету Х-50; протитанковий ракетний комплекс 9М133-1 «Корнет»; легку крилату керовану ракету С8000 «Бандероль».
«Що стосується ураженого військово-транспортного літака Ан-72П, на жаргоні його називають «Чебурашка» – через унікальне розташування двигунів над крилом, вони схожі на вуха. Літера «П» у назві означає «патрульний», призначений для несення патрульної служби в прилеглій до узбережжя 200-мильній морській зоні. Здійснює визначення координат надводних суден, їхніх швидкостей та курсів руху», – розповів підполковник запасу.
За його словами, літаки Ан-72 вироблялися до 1993 року, з них Ан-72П було випущено лише 18 одиниць. У Росії, за даними з відкритих джерел, було всього два таких літаки в авіації Прикордонної служби ФСБ.
Радіолокаційна станція П-37 «Меч» («Bar Lock» за класифікацією НАТО) – двокоординатна РЛС кругового огляду для наведення та цілевказання.
«Це не просто стара РЛС – вона древня, прийнята на озброєння у ЗС СРСР аж у 1961 році, тобто 65 років тому. Якщо росіяни почали використовувати в Криму таких «стареньких», значить їм нічим більше замінити станції, які регулярно знищуються українськими Силами безпілотних систем», – зазначає військовий експерт із Криму.
Атака на «мозок аеродрому»: чим був важливий удар по авіабазі РФ у Джанкої
Не перший удар
Нинішній удар по аеродрому «Кіровське» – не перший. Склади російських дронів «Оріон» на військовому аеродромі «Кіровське» були атаковані минулої осені. Українські військові 14-го окремого полку 1-го окремого центру Сил безпілотних систем ЗСУ опублікували кадри завдання ударів по цій авіабазі в ніч на 13 листопада. На відео зафіксовано влучання БпЛА по двох ангарах.
Пізніше український проєкт Dnipro Osint повідомив про виявлені на супутникових знімках пошкодження на аеродромі «Кіровське». Згідно з повідомленням, «поблизу ангарів видно знищене майно операторів та обгорілу ділянку біля ангара».
У ніч на 28 червня 2025-го дрони Служби безпеки України також атакували аеродром «Кіровське», повідомляла пресслужба відомства. Стверджується, що в результаті атаки були знищені гелікоптери Мі-8, Мі-26 та Мі-28, а також ЗРГК «Панцир-С1».
«Було завдано вогневого ураження по місцях дислокації авіаційного компонента, засобах протиповітряної оборони, складах зберігання боєприпасів, а також розвідувальних та ударних БпЛА противника. Наявні дані свідчать про знищення багатоцільових та ударних гелікоптерів Мі-8, Мі-26 та Мі-28, а також самохідного зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцир-С1». Протягом ночі на ворожому аеродромі відбувалася вторинна детонація», – йшлося у повідомленні.
«Дружній вогонь» або технічна несправність: чому в Криму розбився російський військовий літак Ан–26
Аеродром, що використовується для війни
Аеродром «Кіровське» був побудований після Другої світової війни, і на ньому базувалася винищувальна авіація. З 1961 року тут проводилися випробування авіаційної техніки. Після розформування винищувального полку в 1979 році аеродром був повністю переданий у відання 3-го науково-випробувального управління ДК НДІ ВПС (в/ч 36851) – служба льотних випробувань авіаційних комплексів протичовнової оборони. У складі 3-го управління були, зокрема, полігони «Меганом» та «Чауда».
У лютому 1992 року Управління перейшло під юрисдикцію України, і на його базі було сформовано 168-й льотно-випробувальний комплекс Повітряних сил України.
«Також на аеродромі «Кіровське» базувалася знаменита пілотажна група «Українські Соколи». Тут для літаків українських асів була вся необхідна інфраструктура, а крім того, у Криму на рік менше негодих днів, ніж в інших регіонах України, що створює сприятливі умови для проведення тренувальних польотів», – розповів військовий експерт із Криму.
Після анексії Криму аеродром перебуває у підпорядкуванні Державного льотно-випробувального центру Міністерства оборони РФ імені В.П. Чкалова (в/ч 38651).
Російські військові почали використовувати «Кіровське» одразу після захоплення Криму.
«Протягом останніх трьох тижнів щоночі на аеродромі в Кіровському приземляються військові транспортні літаки Збройних сил Російської Федерації, доправляють людей і військову техніку. Тому чисельність військових сил у Криму зростає щодня», – заявив на пресконференції 9 квітня 2014 року на той момент глава Кримського медіацентру Міноборони України Владислав Селезньов.
«Аеродром «Кіровське» має бетонну смугу довжиною 3 кілометри і шириною 54 метри, а також резервну ґрунтову смугу довжиною 2,2 км – вона йде паралельно основній. Ці параметри відповідають аеродрому 1-го класу, таку смугу можуть використовувати практично всі російські винищувачі-бомбардувальники та штурмовики, а також військово-транспортні літаки», – коментує військовий експерт із Криму.
У перші два роки повномасштабної війни про використання аеродрому «Кіровське» нічого не відомо. У квітні 2024 року після результативного удару ЗСУ по аеродрому «Джанкой» частина гелікоптерів звідти була перекинута на аеродром «Кіровське».
Того ж місяця розвідка Великої Британії зафіксувала, що Росія в Криму змушена застосовувати низку обманних методів через удари армії України. Зокрема, на аеродромі «Кіровське» на бетоні були намальовані приманки російських винищувачів.
Крим – плацдарм для російських БпЛА «Оріон». Чим важливе ураження цих дронів на землі?
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
