В анексованому РФ Криму ввечері у вівторок розбився російський військово–транспортний літак. Міністерство оборони Росії стверджує, що причиною була технічна несправність, водночас низка джерел повідомляє, що міг статися «дружній вогонь» по своїх. У події розбиралися Крим.Реалії.
Увечері 31 березня 2026 року в анексованому Криму зазнав катастрофи військово–транспортний літак ВКС РФ Ан–26. Про це повідомляє низка російських телеграм–каналів із посиланням на Міноборони Росії, а також про це пише проукраїнський телеграм–канал «Крымский ветер».
Зокрема, телеграм–канал «РИА Новости Крым» написав учора пізно ввечері: «Над Кримом втрачено зв’язок із літаком Ан–26, доля екіпажу невідома – Міноборони РФ. Літак не зазнав ураження, зазначили у відомстві. До ймовірного району події вирушили пошуково–рятувальні групи».
Телеграм–канал «Mash на волне» повідомив у ніч на 1 квітня: «29 осіб загинули під час катастрофи літака Ан–26 у Криму – Міноборони. На борту були 6 членів екіпажу та 23 пасажири».
Проукраїнський телеграм–канал «Крымский ветер» пише з посиланням на свого підписника, що російський військовий літак упав у Бельбецькій долині.
Про падіння російського військового літака також написав у своєму телеграм–каналі голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Через катастрофу літака Ан–26 у Криму Слідчий комітет (СК) РФ відкрив кримінальне провадження за статтею «порушення правил польотів або підготовки до них» (ст. 351 КК РФ), повідомила пресслужба відомства.
СК РФ відкрив кримінальне провадження за статтею «порушення правил польотів або підготовки до них»
За даними СК РФ, під час виконання польоту літак Ан–26 зазнав катастрофи поблизу села Куйбишевого Бахчисарайського району Криму, на борту перебувало 7 членів екіпажу та 23 пасажири.
На цей час, як стверджують у відомстві, тривають пошукові заходи в гірському лісовому масиві Бахчисарайського району.
Версії
Селище Куйбишеве, поблизу якого, за даними СК, зазнав катастрофи Ан–26, розташоване на берегах річки Бельбек у південно–західному Криму, біля підніжжя урвищ Зовнішньої гряди гори Бурун–Кая із заходу та гори Курушлюк.
Бурун–Кая, яку місцеві жителі ще називають горою Утюг через форму, має висоту близько 500 метрів. Висота вершини гори Курушлюк – 579 метрів.
Ан–26 може використовувати будь–які аеродроми на півострові, зокрема ґрунтові Військовий експерт із Криму
«Військово–транспортні літаки Ан–26 базуються в Криму, переважно на аеродромі «Кача» і входять до складу 318–го окремого змішаного авіаційного полку морської авіації ЧФ РФ. Для зльоту цьому літаку вистачає смуги довжиною близько 900 метрів, для посадки потрібно ще менше, тому Ан–26 може використовувати будь–які аеродроми на півострові, зокрема ґрунтові», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
Експерт дивується, як літак опинився на такій низькій висоті далеко від аеродромів.
«Від селища Куйбишевого до аеродрому «Кача» по прямій 29 кілометрів, до аеродрому «Бельбек» – 24 кілометри. Літак врізався в гори, максимальна висота яких близько 500 метрів. Він не мав перебувати на такій висоті далеко від аеродромів. Можливо, дійсно була технічна несправність, як заявляє російський Слідком», – стверджує колишній український офіцер.
Російські слідчі відразу повідомили про версію з технічною несправністю літака Військовий експерт із Криму
Як повідомляє низка пабліків, літак зазнав катастрофи 31 березня близько 18.00. За даними сервісів відстеження погоди, у цей час поблизу селища Куйбишевого було хмарно, міг іти невеликий мрячний дощ, а дальність видимості становила близько 12 кілометрів.
«НП сталася не вночі, а вдень, за хорошої за льотними мірками видимості. Екіпаж не міг не помітити гори. Дивує дещо інше – російські слідчі відразу повідомили про версію з технічною несправністю літака. Можливо, екіпаж встиг повідомити про це диспетчера, але зазвичай такі подробиці не оприлюднюють до завершення розслідування», – зазначає військовий експерт із Криму.
Водночас у Міноборони РФ уже в першому ж повідомленні для ЗМІ підкреслили, що ознак зовнішнього впливу на літак не виявили.
«Френдлі фаєр» на війні трапляється. Але стається це зазвичай неподалік лінії фронту, а не в глибокому тилу Військовий експерт із Криму
«Така поспішність російського Міноборони в доповіді про обставини катастрофи викликає запитання. Був чи не був зовнішній вплив на літак, покаже лише експертиза. А провести її можливо тільки після того, як зберуть усі уламки літака. На цей час поки більше запитань, ніж відповідей», – констатує підполковник запасу.
На його думку, цілком міг статися і «дружній вогонь» з боку російських військ на півострові, а тепер Міноборони Росії намагається приховати цей неприємний для репутації факт.
«Френдлі фаєр» (friendly fire, англійською – дружній вогонь – КР) на війні трапляється. Але стається це зазвичай неподалік лінії фронту, а не в глибокому тилу. Якщо таке дійсно сталося, то підготовка військовослужбовців російської ППО явно недостатня», – стверджує експерт із Криму.
"; //parse XFBML, because it is not nativelly working onload if (!fbParse()) { var c = 0, FBParseTimer = window.setInterval(function () { c++; if (fbParse()) clearInterval(FBParseTimer); if (c === 20) { //5s max thisSnippet.innerHTML = "Facebook API failed to initialize."; clearInterval(FBParseTimer); } }, 250); } } }; thisSnippet.className = "facebookSnippetProcessed"; thisSnippet.style = "display:flex;justify-content:center;"; if (d.readyState === "uninitialized" || d.readyState === "loading") window.addEventListener("load", render); else //liveblog, ajax render(); })(document);
