Масштабний переділ власності в Криму після російської анексії у 2014 році призвів до того, що найцінніші кримські активи та землі розділили між собою прокремлівські еліти РФ. Низка об'єктів опинилася під контролем структур президента РФ Володимира Путіна. Крим.Реалії вирішили нагадати, де були помічені сліди Путіна у Криму. Кримський півострів став дорогим подарунком для президента РФ та його оточення. У розпорядженні Володимира Путіна та його структур опинилися гектари найціннішої південнобережної землі. Вони відрізали від моря цілі селища з людьми, про захист яких заявляв глава РФ у 2014 році.
«Другий Геленджик» в Оливі
Після російської анексії Криму 2024 року Володимир Путін заволодів дачами на кримському узбережжі неподалік Ялти. Йдеться про селище Олива – один із найзакритіших населених пунктів Криму. З ім'ям Володимира Путіна пов'язують 6-ту і 8-му держдачі, з'ясували раніше російські журналісти. До російської анексії Криму ці об'єкти перебували у розпорядженні Державного управління справами України, відомого як ДУСя.
Значна частина цього селища на Південному узбережжі Криму (ПБК – ЮБК) після 2014 року опинилася під закритою воєнізованою охороною та масивними парканами, через які не тільки неможливо підійти до моря, а й навіть дивитися на нього.
Уперше в історії Криму туристи, які йдуть уздовж траси Ялта – Севастополь, спостерігають не морський краєвид, а шестиметровий паркан. Місцеві жителі називають цю місцевість «дачею Путіна».
У розпорядженні глави РФ опинилася дача, яку спочатку будували для Віктора Януковича, коли він був президентом України
Крим.Реалії раніше з'ясували, що ця територія масштабно забудовується басейнами, лазнями та вертолітними майданчиками «з урахуванням вимог розміщення державних резиденцій».
У розпорядженні глави РФ опинилася дача, яку спочатку будували для Віктора Януковича, коли він був президентом України. Після російської анексії Криму 2014 року вона була «націоналізована» підконтрольною РФ кримською владою, а потім опинилася під контролем структур банку «Россия», яким володіє Юрій Ковальчук – давній друг Володимира Путіна, стверджують російські розслідувальні проєкти.
Покинуту «дачу Януковича» добудовували влітку 2019 року. Через це блокували рух транспорту в цьому напрямку.
Будівництво обійшлося приблизно в 10 мільярдів рублів
«Тепер тут справжній палац. Головний будинок площею понад 9000 м², будинок для прийому гостей майже на 5000 м², плюс окремі будівлі для персоналу, технічні споруди та новий вертолітний майданчик. Унизу – власна набережна, пірс і штучний пляж із білим піском. За нашими даними, будівництво обійшлося приблизно в 10 мільярдів рублів. Цей палац побудований на ті самі гроші і за тією ж схемою «гаманців», що і палац у Геленджику», – повідомляє російський Фонд боротьби з корупцією.
По сусідству розташовані дачі, якими володіє експрем’єр-міністр Росії Дмитро Медведєв та інші російські високопосадовці.
Сам Володимир Путін публічно не визнає наявності своїх дач у Криму.
Величезну територію навколо цих об'єктів в Оливі, включно з акваторією, з 2014 року контролюють Управління справами президента РФ і Федеральна служба охорони (ФСО). Те, що там відбувається, засекречено. Будь–які спроби підійти до периметра цієї території припиняються.
До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну неподалік від Оливи були помічені військові кораблі та катери берегової охорони, а вздовж траси Севастополь–Ялта біля Оливи – патрулі Росгвардії на джипах.
«Гліцинія» для друга
Ще один кримський об'єкт, який пов'язують з ім'ям президента РФ, – колишня держдача №1 «Гліцинія» (рос. «Глициния») радянських і пострадянських функціонерів. Її також називають колишньою дачею Брежнєва, оскільки ексгенсек колишнього СРСР особливо любив там відпочивати.
«Гліцинія» розташована в південнобережному селищі Нижня Ореанда. До неї примикає Лівадійський парк – пам'ятка садово–паркового мистецтва.
Усі об'єкти «Гліцинії» займають 20 гектарів узбережжя
За даними з відкритих джерел, ця дача має 14 кімнат, їдальню на 40 осіб, камінний і банкетний зали, сауну, лазню, басейн із підігрівом води та власний пляж із причалом для яхт. Усі об'єкти «Гліцинії» займають 20 гектарів узбережжя.
Після російської анексії Криму цей об'єкт «націоналізувала» підконтрольна Кремлю місцева влада. У 2019 році резиденцію продали на аукціоні за 1,2 мільярда рублів. Ця угода стала не просто найбільшою у 2019 році, вона покривала весь прогнозний річний план приватизації російської влади Криму. Але назвати покупця чиновники тоді категорично відмовлялися.
Угоду зареєстрували на невелику фірму непублічного москвича.
Згодом російське видання «Проект» з'ясувало, що прихованими від громадськості акціонерами фірми–покупця були представники банку «Россия» вже згаданого вище друга Володимира Путіна – Юрія Ковальчука. Журналісти дійшли висновку, що таким чином «Гліцинію» купили для російського президента.
«Ковальчук і пов'язані з ним люди та компанії по всій країні володіють розкішною нерухомістю, якою користується сам президент Путін», – стверджує видання.
Ні Володимир Путін, ні Юрій Ковальчук публічно не заявляють про свою причетність до «Гліцинії»
Ні Володимир Путін, ні Юрій Ковальчук публічно не заявляють про свою причетність до «Гліцинії». На початку 2000–х років Володимир Путін уже намагався отримати «Гліцинію», і угоду для нього вже розпочали. Але в Україні відбувся Майдан, і влада президента Віктора Ющенка скасувала цю купівлю.
В українському правовому полі пансіонат «Гліцинія» з 2016 року перебуває під арештом у межах кримінального провадження українських правоохоронців щодо російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов). Його підозрюють у незаконній передачі Росії дитячого табору «Артек» та його майна, включно з пансіонатом «Гліцинія».
Президентські оздоровниці, парки та море
Велику мережу санаторіїв, пансіонатів, держдач і резиденцій у Криму контролює Управління справами президента РФ. Вони розташовані переважно на південному узбережжі – в Ялті, Гурзуфі та Партеніті. Серед них – санаторії «Дружба» і «Гірський» (рос. «Горный»), Юсуповський палацово–парковий комплекс (колишня «Держдача №4»).
Часто сусідство з цими об'єктами стає проблемою для місцевих жителів.
У минулі роки жителі Партеніта (Велика Алушта) скаржилися, що адміністрація пансіонату «Айвазовське» (рос. «Айвазовское») перекрила прохід до моря і парку та зробила його платним. Цей пансіонат до 2014 року належав комерційним структурам, пов'язаним з українським бізнесменом, екснардепом України Сергієм Тарутою, і був «націоналізований» російською владою Криму. А згодом «Айвазовське» опинилося під контролем Управління справами президента РФ.
Минулого року схожий скандал спалахнув у Гурзуфі. Величезна територія цього південнобережного селища опинилася за масивним парканом санаторію «Гурзуфський», який із 2014 року контролює Кримське управління справами президента РФ. Він відгородився від світу під приводом антитерористичних заходів, прихопивши прохід до моря та територію парку, який до цього був суспільним надбанням.
Керівництво «Гурзуфського» публічно не коментувало ситуацію. Російська влада Ялти приїжджала розбиратися в проблемі, але зрештою вирішила не втручатися, заявивши, що паркан через пів селища встановлено законно.
Не знайшовши підтримки від чиновників, гурзуфці публічно звернулися до самого Володимира Путіна і попросили його захистити їх від його ж структури. Глава РФ публічно на це звернення не відреагував.
Більшість звернень із Криму, в яких Володимира Путіна просили про допомогу, теж залишалися без відповіді й до розв'язання проблем не призводили.
«Крим – це не тільки стратегічно важлива територія, це не тільки наша історія, наші традиції та гордість Росії. Крим – це, насамперед, люди», – заявляв Володимир Путін у десяту річницю російської анексії регіону.
Але на практиці саме люди в Криму, перш за все, постраждали від наслідків подій 2014 року. А за путінськими парканами тепер опинилися, зокрема, й ті, хто підтримували російську анексію Криму 2014 року.
«Путінська земля» на ПБК
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
