«Це політична помста»: навіщо Слідком РФ відкрив справу про нібито «викрадення «скіфського золота»

4

Слідчий комітет Росії відкрив справу про нібито «викрадення «скіфського золота»» з Криму. Йдеться про експонати, які на момент анексії півострова Росією у 2014 році перебували на виставці в Амстердамі. За рішенням Верховного суду Нідерландів «скіфське золото» у 2023 році повернули Україні. Кримінальна справа через нібито «викрадення «скіфського золота»» з’явилася на тлі затримання у Польщі російського археолога Олександра Бутягіна, якого Україна звинувачує у незаконних розкопках в анексованому Криму.

Чи пов’язані ці події між собою? Чому Росія знову вирішила судитися через кримські музейні експонати? Хто і де розглядатиме цю справу, та які це може мати наслідки? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Андрієм Пилипенком, адвокатом і партнером адвокатського об’єднання «Козьяков і Партнери», а також з Евеліною Кравченко, старшою науковою співробітницею Інституту археології НАН України.

«Скіфське золото» перебувало у цій будівлі в серці Амстердама. Його зберігання, а також суди за артефакти обійшлися музею Алларда Пірсона в сотні тисяч євро
«Скіфське золото» перебувало у цій будівлі в серці Амстердама. Його зберігання, а також суди за артефакти обійшлися музею Алларда Пірсона в сотні тисяч євро

У Слідкомі зазначили, що з виставки «Крим – Золотий острів у Чорному морі» було вивезено 565 музейних предметів

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу стосовно посадових осіб органів влади Королівства Нідерландів, України та Археологічного музею Алларда Пірсона Амстердамського університету за статтями «викрадення предметів, що мають особливу історичну, художню та культурну цінність», а також ще одна стаття має назву «неповернення на територію Росії культурних цінностей, вивезених за її межі, якщо таке повернення є обов’язковим відповідно до законодавства Росії».

У Слідкомі зазначили, що з виставки «Крим – Золотий острів у Чорному морі» було вивезено 565 музейних предметів. Їхня страхова оцінка становить щонайменше 117 мільйонів рублів, а ринкова вартість значно вища. Водночас деякі артефакти є безцінними через відсутність аналогів у світовій культурі.

Експозиція одного з музеїв у Сімферополі, звідки частина експонатів вирушила до Нідерландів
Експозиція одного з музеїв у Сімферополі, звідки частина експонатів вирушила до Нідерландів

Також у російському відомстві зауважили, що після завершення експонування культурні цінності залишилися в Нідерландах, через що кримські музеї ініціювали судовий розгляд про повернення колекції. Однак Апеляційний суд Амстердама у 2021 році відмовив у задоволенні поданих позовних вимог і постановив передати експонати українській стороні.

Амстердам, Нідерланди. Жінка розглядає експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря» в музеї Алларда Пірсона. 2014 рік
Амстердам, Нідерланди. Жінка розглядає експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря» в музеї Алларда Пірсона. 2014 рік

Таким чином, за версією російського слідства, посадові особи органів влади Королівства Нідерландів, України та музею Алларда Пірсона нібито привласнили, безоплатно вилучивши на свою користь, усі зазначені музейні предмети.

Експонати виставки в музеї Алларда Пірсона, 2014 рік
Експонати виставки в музеї Алларда Пірсона, 2014 рік

Кримінальне провадження, відкрите російською владою, – це помста за програш у боротьбі за «скіфське золото», і воно не має юридичної сили за межами Росії, вважає адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Козьяков і Партнери» Андрій Пилипенко. Це об’єднання представляло інтереси України в суді у справі про «скіфське золото».

Андрій Пилипенко, адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Козьяков і Партнери». Скриншот із відео
Андрій Пилипенко, адвокат і партнер адвокатського об’єднання «Козьяков і Партнери». Скриншот із відео

Росія вважає, що це їхні музейні експонати на підставі того, що вона незаконно окупувала, анексувала Крим Андрій Пилипенко

«Це внутрішній російський процес з точки зору міжнародного права. Він не базується на якихось законних підставах, оскільки Росія вважає, що це їхні музейні експонати на підставі того, що вона незаконно окупувала, анексувала Крим. Але це не відповідає дійсності, це суперечить нормам міжнародного права, і це їхня паралельна реальність», – упевнений Андрій Пилипенко.

Саме тому, вважає адвокат, можливі звернення Росії до міжнародних інстанцій у цьому випадку малоймовірні.

«Єдине – це ЄСПЛ, з якого вони, до речі, вийшли, і дуже мало підстав подати таку скаргу. Потрібно дивитися, хто буде заявником, потрібно буде дивитися, проти кого вона буде подана. І в такій скарзі, можливо, можна було б прикріпити якусь обставину або доказ незавершеного кримінального провадження в РФ, але доказової сили воно абсолютно жодної не матиме», – сказав Андрій Пилипенко.

Поблизу села Рідне під Севастополем була виявлена раніше невідома середньовічна фортеця БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Незаконна археологія в Криму: російські вчені продовжують розкопувати унікальні пам’ятки

Втім, за його словами, існує теоретична загроза для окремих учасників процесу через можливі запити на розшук в Інтерпол у межах нової справи.

«Таким особам потрібно уважно дивитися, куди вони їздять, тому що, в принципі, були неодноразові випадки, коли в лояльних Росії юрисдикціях, таких як той же Казахстан, людей затримували для подальшої екстрадиції до Російської Федерації за запитом через Інтерпол Росії в межах розслідування кримінальних проваджень саме в Росії. Тому до цього потрібно ставитися дуже уважно і не їздити туди, де є вплив Росії», – сказав Андрій Пилипенко.

Про те, що справа, відкрита Слідчим комітетом Росії, – політична помста, вважає і Евеліна Кравченко, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України. Зокрема і за затримання в Польщі російського археолога та співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна, якого Україна звинувачує у незаконних розкопках в анексованому Криму й хоче екстрадувати на свою територію.

Олександр Бутягін (праворуч)
Олександр Бутягін (праворуч)

«Це те, що називається – нам прилетіла «отвєтка». Тобто я щось таке і припускала, тому що росіянам зараз потрібно якось реагувати на цей негативний імідж, який поширюється в Європі, і їм потрібен саме європейський кейс», – упевнена Евеліна Кравченко.

Евеліна Кравченко
Евеліна Кравченко

Росіянам зараз потрібно якось реагувати на цей негативний імідж у Європі Евеліна Кравченко

Олександр Бутягін БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Суд у Варшаві продовжив арешт російському археологу Бутягіну, підозрюваному в незаконних розкопках у Криму – ЗМІ

Разом зі спробами покращити свій імідж Росія намагається повернутися у світові музейні процеси, вважає Кравченко.

«Ключове слово – культурні цінності. А далі вже, починаючи з цього, починають туди приєднуватися, зчіплюватися, як гачечки, всякі тригерні теми, які цікаві Російській Федерації. Вона намагатиметься на цьому в’їхати в медіапростір. Я думаю, що насамперед це пов’язано саме з цим», – каже Евеліна Кравченко.

У цій ситуації, каже Евеліна Кравченко, потрібно враховувати, що Росія вкладає дуже багато коштів у свої медіа та офіційні канали для поширення вигідної їй інформації. Вона впевнена, що для України найкращий варіант у такій ситуації не реагувати на інформаційні російські кампанії, а вибудовувати свою модель інформаційної та юридичної боротьби для захисту культурних цінностей. І виграний суд у справі про повернення «скіфського золота», вважає археологиня, доводить, що така тактика може бути успішною.

Випущена банком РНКБ пам'ятна монета «Золота пектораль». Скріншот із сайту РНКБ БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Золота пектораль та пропаганда в Криму навколо пам'ятної монети

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Предыдущая статьяУчет в центре занятости и будущая пенсия: в каких случаях безработица отнесут в страховой стаж
Следующая статьяПравительство снова ввело незаконные понижающие коэффициенты к пенсиям: адвокат объяснила, как действовать