У жовтні 2024 року з’явилась інформація про стан так званої реставрації пам’ятки культурної спадщини України національного значення – Воронцовського палацу в Алупці, яка триває вже шість років, з 2018 року. «Будівельна готовність об’єкта становить 95%», – заявив «глава Криму» Сергій Аксьонов.
«Директор Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника» Олександр Балінченко, своєю чергою, розповів підконтрольним окупантам кримським ЗМІ, що на території Воронцовського палацу завершено ремонт усіх інженерних мереж і повністю замінено покрівлю.
«Замінено на мідну покрівлю Воронцовського палацу, закінчено ремонт інженерних мереж – і водопровідної, і пожежної, і каналізаційної, і водовідвідної. Це дуже важливо, оскільки палац розташований на схилі. І, звісно, водовідведення – це профілактика зсувних процесів. Наразі завершується мощення припалацової території», – розповів Балінченко. Для цього обрано камінь габро-діабаз – «матеріал, який вибрали б самі Воронцови», наголосив «директор».
За його словами, вчені вивчали аналоги, вибрані для мощення англійських замків того періоду. У результаті цей варіант було схвалено і проєктувальниками, і фахівцями «департаменту охорони культурної спадщини»: «Звичайно, на той час (у XIX столітті) палац відвідувала дуже невелика кількість людей, а зараз у нас на піку його відвідує понад 2 мільйони людей. Тобто навантаження зовсім інше, і дорожня мережа, і всі стежки на території відповідатимуть навантаженню».
Воронцовський палац – єдиний у світі англійський замок із діабазу. Архітектори не дуже люблять із ним зв’язуватися, оскільки він дуже складний у обробці, сказав Олександр Балінченко. Цей камінь вдвічі міцніший за граніт, але при цьому може бути дуже крихким через кварцові включення. «Як би не було грамотно, як справжній витвір мистецтва, сплановано та створено палац і парк, все-таки це інженерні споруди, які вимагають і догляду, і капітальних ремонтів», – зазначив Олександр Балінченко.
Масштаб нинішніх реставраційних робіт на території палацу можна порівняти з масштабом будівництва палацу, наголосив «директор Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника». На ділянці, що прилягає до палацу, завдовжки 4000 кв. м, уклали бруківку. У зеленій зоні проклали 11 000 кв. м доріжок із натурального каменю. «Благоустрій» проводиться у рамках так званої федеральної програми соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя. Вартість робіт – понад 500 млн рублів.
Реконструкція архітектурного комплексу має завершитись до грудня 2025 року. Наступного року планується провести роботи у приморській частині парку.
Як відбувалась «реставрація»
Весь час «ремонту», а це шість років, палац було відкрито для відвідування, і він продовжував приймати туристів. У травні 2024 року в інтерв’ю кримським ЗМІ подробицями масштабної «реставрації» поділилися виконроб Ігор Панков і «заступник директора Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника» Костянтин Касперович.
«Зараз проходять оздоблювальні роботи з благоустрою. Наразі укладаємо бруківку, бордюри, і доводиться одночасно працювати та пропускати групи туристів. Граніту у нас в роботі два види: у Шуваловському проїзді та на території господарського двору – одна порода, і друга – бруківка, яка веде по Палацовому шосе і далі на схід від території північної парадної площі. Стараємось, щоб і нам самим було потім приємно подивитися на свою роботу», – розповів Ігор Панков.
За його словами, роботи йдуть із випередженням графіка. Та ж підрядна фірма, яка зараз відновлює історичний вигляд Воронцовського палацу, раніше працювала і на інших історичних культурних об’єктах у Криму. Наприклад, саме вони виконували роботи у палаці-візитівці Криму «Ластівчине гніздо». Вони ж займалися прокладанням у Воронцовському палаці всіх внутрішніх мереж.
«Ґрунт тут важкий: куди не кинеш – скрізь виступи діабазових порід. І треба було якось їх проходити», – розповідає Панков.
За словами виконроба, раніше під бруківкою розташували пожежний водопровід, якого тут ніколи не було. Адже, за нормами законодавства держави-окупанта, він необхідний. Також переклали водопровід і каналізацію. При цьому зливову та побутову каналізації розділили. Лише на реставрацію та ремонт підземних комунікацій було виділено близько 290 мільйонів рублів.
При виконанні робіт з мощення Шуваловського проїзду відновили чавунні люки на колодязях. Вони виконані за індивідуальним замовленням, за історичними зразками, знайденими тут же, під розкритим асфальтом.
Вже відремонтовано дахи різноманітних будівель музейного комплексу.
«Замінено всі покрівлі над основними корпусами – це господарський корпус, Шуваловський корпус, Шуваловський флігель, головний корпус і бібліотечний корпус, загальною площею 5,5 тисяч квадратних метрів. Усі ці покрівлі зараз замінені на мідне покриття з протезуванням кроквяних систем, з обробкою всіх дерев’яних конструкцій покрівлі. Це дуже велика та дорога робота», – розповів, своєю чергою, «заступник директора Алупкінського палацово-паркового музею-заповідника» Костянтин Касперович.
За його словами, і проєктувальники, і реконструктори були змушені йти на компроміси між історичними матеріалами, які використовувалися для будівництва, і сучасністю.
«Важливо було знайти рішення не астрономічно дороге. Наприклад, зливові лотки раніше були зі свинцю, вирви теж. Ну, у нас до свинцю справа не дійшла. Зробили з міді. І принцип дотримано – все каналізовано», – заявив Костянтин Касперович.
У травні цього року для відвідувачів було вже відкрито легендарний Зимовий сад. «На Південному фасаді роботи тривають, туристи там не ходять. Згодом рух тут відновиться, це програма поточного року. Заплановано доволі великі роботи. Зараз чекаємо на проєкт та фінансування», – розповів «заступник директора».
Ще один відновлений об’єкт парку – це репліка фонтану сліз у Бахчисараї. Він називається «Марія» і починає каскад фонтанів, розташованих у парку на шляху від палацу до моря. «Марія» вмикає ще невеликий каскадний фонтан поряд. Ці об’єкти відкриті для туристів після «реконструкції».
«З одного фонтану вода перетікає в інший. Фонтан «Марія» ми скоро підключимо, він буде райським: поряд ростуть троянди, розкішна гліцинія… Петербуржці, треба сказати, дуже професійно відновили навершя нижнього фонтану. Воно було втрачено і його відновлювали за старими фотографіями», – зазначив Касперович.
За його словами, у найближчій перспективі також освітлення парку. Планується встановити близько 500 наземних світильників і ліхтарів на опорних стовпах. А ще за додатковою програмою меценати мостять Палацове шосе, яке веде від моря до східного виходу із парку. Ці роботи планується виконати до 2025 року.
«Щодо всього мистецького оздоблення палацу будуть наші наступні кроки. Це заплановано на наступний рік. Проєкт схвалено міністерством культури РФ. Там сума близько 30 мільйонів рублів. Чекаємо на проходження всіх необхідних процедур», – заявив він.
«Реставрація» з «душком»
Проте історія з «реставрацією» Воронцовського палацу не така проста, як може здатися на перший погляд. В ній, як і в «реставрації» багатьох інших культурних пам’яток окупованого півострова, встигла «взяти участь» сумнозвісна компанія «Меандр».
Почалося все з того, що 23 вересня 2015 р. на засіданні окупаційного «уряду» Криму «комітет конкурентної політики» подав перелік підрядників реставраційних і протиаварійних робіт на 17 пам’ятках історії та архітектури, яким у 2015 році було виділено 1 млрд руб. в рамках так званої федеральної цільової програми соціально-економічного розвитку Республіки Крим та Севастополя до 2020 року.
Згідно з документом підрядниками ремонту та протиаварійних робіт стали: ТОВ «Грант-Буд», ТОВ «АрхБудКомпані», ТОВ «Коринф», ТОВ «Леал», ФДУП «Центральні науково-реставраційні проєктні майстерні».
У списку об’єктів, що підлягали реставрації, були вказані:
– палац «Ластівчине гніздо» (132,4 млн руб.);
– Лівадійський палацовий комплекс (83 млн руб.);
– колишня будівля Дворянських зборів у Сімферополі (57,7 млн руб.);
– Воронцовський палац (119,4 млн руб.), садиба П.С. Палласа (59 млн руб.);
– Бахчисарайський палацово-парковий комплекс (148,3 млн руб.);
– Будинок-музей А.П. Чехова (40,6 млн руб.), Судацька фортеця (31,2 млн руб.);
– вілла «Мрія» (41,9 млн руб.);
– комплекс «Текіє дервішів» (25,2 млн руб.);
– садиба Дінцера (30,5 млн руб.);
– вілла «Ксенія» (70,5 млн руб.);
– будівля колишньої кенаси в Сімферополі (115,2 млн руб.);
– будівля офіцерських зборів 51-го піхотного Литовського полку – Сімферопольський художній музей (34,3 млн руб.);
– комплекс монастиря Сурб-Хач (25,7 млн руб.), мечеть Узбека та медресе (35,8 млн руб.);
– меморіальний комплекс «Аджимушкай» (7,8 млн руб.).
Граничний термін, на який було укладено контракт по всіх об’єктах, – 8 вересня 2017 року. Однак у 2015 році заходи щодо «збереження культурної спадщини» так і не стартували.
Причина проста: у 2016 році більшість підрядів було перерозподілено на користь ТОВ «Меандр», і всього за два роки – з 2016 до 2018 року – «Меандр» за сумою контрактів у Криму підібрався до позначки у два мільярди рублів.
Однак до кінця вересня 2018 року кошти на реконструкцію об’єктів культурної спадщини у Криму «Меандром» було освоєно лише на 17,3 відсотка. Ба більше, жоден підряд «Меандр» не провів без скандалу/штрафів/перенесення термінів, а з деяких був із ганьбою вигнаний.
У липні 2020 року «мінкульт» окупованого Криму порушив питання щодо розірвання контракту з ТОВ «Меандр» і стосовно «реставрації» Воронцовського палацу в Алупці.
«Через порушення термінів виконання ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах «Дача-Ксенія» та «Воронцовський палац» контракти з підрядником ТОВ «Меандр» будуть розірвані найближчим часом», – заявили у «мінкульті».
Після розірвання контракту авансові платежі у розмірі 430 млн рублів будуть повернуті до бюджету, крім того, на підрядника накладуть штрафні санкції, гарантували тоді чиновники.
У рамках виконання робіт за контрактом підрядник ТОВ «Меандр» у Воронцовському палаці зобов’язався виконати роботи з відтворення покрівлі з міді, влаштування пожежного водопроводу, інженерних мереж, водопостачання та водовідведення, влаштування освітлення та підсвічування парку, відеоспостереження. Термін виконання державного контракту – листопад 2022 року.
Проте горе-підрядник не виконав повністю роботи щодо заміни покрівлі, прострочивши виконання робіт майже на рік. Крім цього, не було виконано реконструкцію зовнішніх мереж водопостачання та каналізації, низку інших основних робіт.
У результаті «реставраційних робіт», проведених «Меандром», у червні 2019 року внаслідок сильного дощу музею було завдано значної шкоди. Сильний вітер зніс тимчасову покрівлю Воронцовського палацу, через що дощ затопив зали музею.
«Наш палац затопило. У блакитній вітальні відвалилася штукатурка, вестибюль, кабінет Воронцова. Води було по щиколотку, пошкоджено картини! Воронцов помер би вдруге, якби це побачив! Чому за цей час не відремонтували дах, чому не передбачили, що може йти дощ?» – обурювалися тоді у соцмережах мешканці Алупки.
У результаті пітерська компанія «Меандр» у процесі освоєння кримських бюджетних коштів завдала культурній та історичній спадщині Криму значних збитків, за що у 2020 році була оштрафована на півмільйона рублів. Підрядників визнали винними у порушенні російського законодавства про охорону об’єктів культурної спадщини. У 2024 році керівництво цієї фірми було заарештовано і засуджено за свої махінації.
Трохи історії
Палац в Алупці побудовано на замовлення М. Воронцова за проєктами архітекторів Е. Блера, В. Гунта, Ф. Ельсона протягом 1829–1848 рр. Зведений він у стилі пізньої англійської готики в поєднанні з мавританськими мотивами. Складається з головного, так званого Шуваловського, і бібліотечного корпусів; господарського корпусу з внутрішнім двором і парадного двору, до якого ведуть підходи у формі середньовічної архітектури фортець.
Велику цінність мають інтер’єри споруд головного та бібліотечного корпусів із дубовими різьбленими панелями, ліпними стелями, фонтанами і камінами. Їх доповнюють художні меблі, вироби з порцеляни, бронзи, творів живопису та скульптури.
Чайний будиночок у стилі класицизму є найбільшою парковою спорудою і розташований на нижній терасі парку, який амфітеатром спускається до моря. Парк запроєктовано в пейзажному стилі, три його тераси, що повторюють абриси палацу, впорядковані малими формами, скульптурними композиціями, фонтанами.
Разом із палацом парк займає 40 га, шосейною дорогою поділений на нижній і верхній.
Залишається лише сподіватися, що «реставрація» Воронцовського палацу в Алупці, яка затягнулася на понад шість років, таки завершиться в заявлені кримською окупаційною «владою» терміни, і не призведе до тих катастрофічних наслідків, яких зазнають зараз внаслідок «реконструкцій» і «ремонтів» інші культурні пам’ятки окупованого Кримського півострова.
Євгенія БОРИСЮК
Запис Реставрація чи знищення Воронцовського палацу спершу з'явиться на Голос Криму.
