Україна: культурна війна, про яку ви не знали

17

Чому ЮНЕСКО не реагує на «Велікодержавний» проєкт «НОВИЙ ХЕРСОНЕС» та чи вдасться Україні повернути втрачені культурні цінності? Про це в ефірі «Голос Криму» говорили військовий експерт Владислав Селезньов та кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України, експертка «Кримської платформи» Евеліна Кравченко.

За словами експертки, на території Херсонесу зараз зводять паркан, попри обіцянки окупантів, буцімто всі бажаючі зможуть прийти та доторкнутися до історичної пам’ятки.

«Монастир ставить паркан, відгороджує себе від музею, археологічного парку, і доступу туди, на територію монастиря, не буде взагалі. І вже експертизу паркан цей пройшов, і дозвіл на нього отриманий. Це зараз відбувається безпосередньо на території Херсонеського городища. На території так званого археологічного парку «НОВИЙ ХЕРСОНЕС» зараз почав працювати бізнес-проєкт − готель. Настільки недешевий, що його ніякі паломники і любителі давнини для турів використовувати не можуть, включно з паркінгом», − зазначила вона.

Кравченко додала, що питання про ситуацію у Херсонесі ставилося ще давно. Жорстко його поставили перед ЮНЕСКО у 2021 році, коли почалося руйнування верхніх шарів передмістя, де потім збудували парк «НОВИЙ ХЕРСОНЕС». Також були оформлені звернення, листи, рекомендації.

«Вже цього року, коли відбувалося відкриття археологічного парку, і з супутника було видно, що там відбувається, ми підготували експертний висновок, результати моніторингу ситуації, навколо Херсонесу, зі співробітниками Інституту археології. Надіслали його до МЗС, Мінкульту, нашої місії при ЮНЕСКО, до всіх можливих інституцій, які можуть цю ситуацію просунути на рівні ЮНЕСКО. Проте на щорічній сесії, яка відбувалася цьогоріч у Делі, Херсонес був тільки згаданий, усього об’єму доказів там надано не було. Пояснено це було тим, що процедура ЮНЕСКО, яка зараз існує, вимагає фізичної присутності експерта ЮНЕСКО на пам’ятці для підтвердження того, що там відбувається, а ми надаємо результати дистанційного моніторингу», − вказала вона.

Експертка припустила, що позиція ЮНЕСКО щодо супутникових знімків може бути пов’язана з процесами всередині самої організації, та контактами, про які нам не відомо.

«Вони чомусь не хочуть міняти цю процедуру. Вона їм або вигідна, або вони просто не хочуть піднімати це питання та надіються, що РФ врешті доб’ється свого. Тобто, їм хтось щось обіцяє», − наголосила Кравченко.

Вона додала, що відстежити кількість археологічних знахідок, які можуть бути втраченими внаслідок дій окупантів, не можна. Водночас з огляду на темпи так званих «археологічно-рятівних досліджень», знищується контекст, як ці речі опинилися у цьому місці, кому вони належали тощо.

Запис Україна: культурна війна, про яку ви не знали спершу з'явиться на Голос Криму.

Предыдущая статьяВ Сирии повстанцы освободили людей из тюрьмы Седная, известной как «бойня для людей»
Следующая статьяКитай лидирует в импорте, а Польша – в экспорте: данные украинской таможни за 2024 год