У жовтні цього року обсяг водосховищ в окупованому Криму зменшився на вісім мільйонів кубометрів. А у найближчі чотири роки на півострові очікується зниження рівня води у водосховищах, що може призвести до посухи. Інформація про це днями з’явилася у кримських ЗМІ.
За словами «директора науково-виробничої фірми “Водні технології”» Анатолія Копачевського, «у 2025, 2026, 2027 і, можливо, навіть у 2028 році можна очікувати зниження припливів водосховищ, зниження опадів і температур. І якщо з підвищенням температур, які були в липні, збільшилося випаровування з поверхні водосховищ у кілька разів, то ми вже не можемо розраховувати, що у нас такий запас зберігатиметься через підвищену температуру». Наповнюваність водосховищ у найближчі три роки буде меншою, додав він.
За інформацією «завідувача кафедри хімічних технологій водокористування Інституту біохімічних технологій, екології та фармації» так званого КФУ ім. Вернадського Іллі Ніколенка, за жовтень обсяг наповнення водосховищ природного стоку знизився до 116 мільйонів кубометрів.
«Якщо порівнювати з попередніми роками, то в 2023 році було 146 мільйонів, у багатоводному 2022-му обсяг наповнення був 172 мільйони, у 2021-му – у перехідний рік від маловодного до багатоводного – було 116 мільйонів, у 2020-му – маловодний рік зовсім – обсяг наповнення був 48 мільйонів. За жовтень цього року обсяг зменшився на вісім мільйонів кубометрів, у вересні та серпні обсяг зменшувався на 15 мільйонів щомісяця», – зазначив Ніколенко.
За його словами, зараз кримчани витрачають воду більш економно, ніж у так звані маловодні роки.
Експерт також навів статистику екстремальних результатів за 40 років. За його даними, максимальне наповнення водосховищ у Криму станом на 1 листопада спостерігалося 1997 року – це 228 мільйонів кубометрів, що становило 90%. 1994 року рівень мінімального наповнення сягав 22 мільйони, це лише 9%. Середнє наповнення водосховищ за 40 років становило близько 126 мільйонів кубометрів, зазначив він.
«Зараз ми перебуваємо на позначці нижче середнього, але значно вище мінімального. Якщо за 40 років усі ці обсяги зменшувалися, то максимальний обсяг у жовтні в багатоводні роки починав збільшуватися. Можна сказати, що ми перебуваємо в періоді переходу від середньоводного періоду до маловодного», – пояснив Ніколенко.
А. Копачевський додав, що 2024 рік можна оцінити як рік середньої водорясності.
«У Партизанське водосховище у жовтні приплив нульовий, воно живиться за рахунок водозбірних територій – лісового масиву, гірських річок. Опадів немає – отже, надходжень у водосховищі немає. Водночас Сімферопольське водосховище має іншу ділянку живлення, воно більш віддалено від гір і його приплив порівняно з вереснем збільшився вдвічі», – зазначив фахівець.
За його словами, у вересні приплив у водосховище склав 222 тисячі кубометрів, а у жовтні вже понад 550 тисяч. Це характерно для жовтня, а також близько до середніх багаторічних значень, пояснив Копачевський.
«Аянське водосховище також перебуває на низьких значеннях і наповнюється за рахунок Аянського підземного джерела, яке має ділянку живлення з гірських масивів і, якщо надходжень немає, це говорить про малу кількість опадів саме на водозбірній території. Поки що гірським річкам нема чим наповнюватися», – зауважив експерт.
Ця проблема пов’язана із нерівномірністю випадання опадів, вважає він.
«За один рік до Сімферопольського водосховища не надходило води того ж 2020 року, рівень води там наближався до рівня мертвого обсягу. Тоді як Партизанське водосховище продовжувало отримувати воду за рахунок того, що на водозбірних територіях вода прибувала», – сказав Копачевський.
Визначити, на яких конкретно територіях у майбутньому відбудеться випадання більшої чи меншої кількості опадів, однозначно не можна, зазначив він. За його словами, можна лише говорити про середню величину загалом на території Криму.
І. Ніколенко додав, що проблема того, як вирівняти припливи багатоводних і маловодних років, досі є актуальною.
Наразі гостра проблема із водопостачанням постає у населених пунктах Добрівської долини. Експерти розглядають питання про те, чи можливо подати в ту зону постачання, яка живилася з Аянського водосховища, воду з інших джерел, зокрема Сімферопольського.
«Якщо ми раніше розраховували, що Сімферопольське водосховище живить усе, що нижче за себе, то зараз, при різкій зміні наповнення водосховищ, цю воду потрібно перерозподілити і мати змогу подати її вгору», – пояснюють експерти.
Адже на даний час наповнення Аянського водосховища становить 8%, це близько 300 тисяч кубометрів і це лише вдвічі більше, ніж рівень мертвого обсягу. Тобто рівень мертвого обсягу Аянського водосховища 150 тисяч, обсяг фактичного наповнення – близько 300 тисяч.
Крім того, експерти вважають, що необхідно комплексно вивчити питання, через що відбувається зниження рівня ґрунтових вод, які живлять колодязі населених пунктів. За їхніми словами, є кілька причин.
Можливо, зниження рівня в Аянському водосховищі призводить до загального зниження рівня ґрунтових вод, а можливо, антропогенні впливи пов’язані з будівництвом траси (нової траси Донське – Перевальне, що будується неподалік Аянського водосховища, – авт.), з тим, що якісь ґрунтові потоки порушені.
І. Ніколенко додав, що також варто розглядати можливість перекидання води з Баланівського водосховища в Білогірському районі, проте слід враховувати, що поряд, на тому ж рівні, розташовано Тайганське водосховище, там обсяг наповнення близько семи відсотків.
«Має бути якась схема, яка б враховувала особливості тієї території, де розташовані водосховища. Може вийти так, що Баланівське водосховище буде єдиним джерелом подачі води у бік тих районів, які живило Тайганське водосховище», – зазначив він.
За словами А. Копачевського, Тайганське водосховище, як і Білогірське, використовується в повному обсязі для збирання води вище за себе і подачі його на Феодосію та Судак. Білогірський район практично повністю наповнюється за рахунок підземних джерел.
Експерти також згадали, що і на Південному березі Криму заповнюваність водосховищ знизилася через відсутність опадів.
«Справді, зараз обсяг наповнення Загірського та Щасливенського водосховищ, які є джерелами водопостачання Ялти, суттєво знизився. Величина зборів знижена до 70 тисяч кубометрів на добу», – сказав Ніколенко.
За його підрахунками, обсягів, які є зараз, вистачить приблизно на найближчі півроку.
«Все ж таки ми очікуємо, що з листопада почнуть давати нормальний обсяг води місцеві джерела на південному схилі Кримських гір. Там велика кількість джерел, які зможуть зняти навантаження зі Щасливенського та Загірського водосховищ», – підсумував Копачевський.
Як стало відомо, з 28 жовтня 2024 року в селах Зарічне, Добре та Піонерське Сімферопольського району окупованого Криму, де проживає понад 10 тис. осіб, запроваджено графік подачі води. «Держпідприємство “Вода Криму”» задіяло підземні джерела для водопостачання цих сіл.
На 1 листопада фактичне наповнення Аянського водосховища складає всього 280 тисяч кубічних метрів, що становить не більше 7% від повного проєктного обсягу та викликало необхідність запровадження режимної подачі. Це пов’язано з малими опадами цього року.
Раніше, 24 жовтня 2024 року, «глава Криму» Сергій Аксьонов повідомив, що запросив у федеральної влади кошти на будівництво в регіоні двох водосховищ для забезпечення водою Алушти на 8,5 млн кубометрів води, Ялти – на 5,5 млн кубометрів. Уряд держави-окупанта попередньо погодив проєкти загальною вартістю 22 млрд рублів.
Євгенія БОРИСЮК
Фото з відкритих джерел
Запис Наповнюваність кримських водосховищ: сучасний стан спершу з'явиться на Голос Криму.
