У Севастополі в анексованому Криму російські чиновники вкотре заговорили про будівництво моста через бухту – його обіцяли почати будувати за кілька років після анексії і весь час зрушували терміни. Наразі говорять про проектування, яке планується розпочати лише до кінця поточного десятиліття, але гроші на це не виділено. На що сподіваються представники російської влади міста і до чого тут війна, розбиралися Крим.Реалії.
Проектування мосту, який з'єднає частини Севастополя на південному та північному берегах головної міської бухти, планується розпочати у 2027-2030 роках, повідомляє російське інформаційне агентство ТАСС із посиланням на відповідь від департаменту транспорту та розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури російського уряду Севастополя.
«В даний час на об'єкті «Будівництво транспортного переходу через Севастопольську бухту в місті Севастополі» розроблено техніко-економічне обґрунтування. <…> Початок проектно-вишукувальних робіт запланований на 2027-2030 роки», – йдеться в отриманому агентством документі.
Наголошується, що на даний момент техніко-економічне обґрунтування було представлено в Головне управління державної експертизи РФ і отримало позитивний висновок про проведення громадського цінового аудиту інвестиційного проекту на першому етапі.
«За підсумками розгляду та спільного опрацювання із замовником окремих проектних рішень по мосту через Севастопольську бухту було рекомендовано на наступній стадії проектування максимально врахувати всі витрати, у тому числі за архітектурними, конструктивними та технічними рішеннями, які впливають на підсумкову вартість технічно складної споруди», – розповів Ніяз Зайнутдінов, головний експерт проекту кримської філії Головдержекспертизи Росії, який брав участь у передпроектній оцінці транспортного переходу.
Швидкий старт, але до фінішу не добігли
2022 року захід з офіційною назвою «Будівництво транспортного переходу через Севастопольську бухту в місті Севастополі» увійшов до російської програми «Розвиток транспорту та дорожньо-транспортної інфраструктури міста Севастополя». Прогнозна вартість будівництва об'єкта тоді оцінювалася в 63,4 млрд рублів.
Проте, починалася ця епопея Севастополя набагато раніше.
Північний бік Севастополя давно називають депресивним районом міста. Відрізана від центру перепоною у вигляді Севастопольської бухти ця територія не розвивається десятиліттями.
За радянських часів та за незалежної України будівництву мосту через бухту перешкоджав Чорноморський флот. Особливо не влаштовувало найперспективніше розташування мосту – в районі молу на вході до бухти. У цьому випадку з Північної сторони можна було б за кілька хвилин потрапити до центру міста.
Флотські начальники побоювалися, що при знищенні чи пошкодженні мостової споруди флот виявиться замкненим у бухті й не зможе виконувати завдання з бойового призначення.
Після анексії Росією українського півострова нова влада, як не дивно, заговорила про будівництво транспортного переходу через Севастопольську бухту. Російським чиновникам, зрозуміло, він був не потрібен, але уяву хвилювали можливість взяти участь у освоєнні коштів, виділених на його будівництво, а також просування по службі за реалізацію масштабного проекту. Розглядалися два варіанти – міст та тунель.
Перший російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло, колишній військовий, адмірал, про будівництво моста не заїкався, а ось його наступник на посаді, виходець із Мінпромторгу Дмитро Овсянніков у вересні 2017 року озвучив Володимиру Путіну пропозицію побудувати тунель під Севастопольською бухтою.
Загалом за місяць ООО «Инжсервис» представило на вибір п'ять варіантів будівництва автомобільного переходу під водною перешкодою. Передбачалося, що тунель буде чотирисмуговим здвоєним, яке довжина, залежно від вибору траси, від 1,7 до 2,3 км.
Варіант мосту також не відкидався, і до кінця року було обрано маститу компанію для складання техніко-економічного обґрунтування – акціонерне товариство «УСК-МОСТ», відоме будівництвом мосту на острів Російський у Владивостоці. Проте, вже у березні 2018 року мостобудівники відмовилися від проекту через ризик санкцій.
З горем навпіл техніко-економічне обґрунтування було складено іншим підрядником, і в грудні 2018 року губернатор Овсянніков розповів, що будуватимуть не тунель, а міст, для якого навіть обрали місце.
«Згідно з висновками науково-технічної ради, найкращим є будівництво вантового мосту від вулиці Богданова в районі зернового термінала на Північній стороні з виходом у центральній частині на реконструйовану вулицю Багрія в районі 1472 військово-морського клінічного госпіталю», – повідомляла прес-служба російського уряду міста.
У жовтні 2019 року вже новий російський голова міста Михайло Развожаєв поділився з журналістами інформацією, що проект мосту відкладено до 2023 року, оскільки будівництво складне та грошей буде потрібно багато. Крім того, проектування займе щонайменше два роки.
Востаннє до теми повернулися до Севастополя вже через півтора роки після початку повномасштабної війни Росії проти України – у листопаді 2023-го. Під час обговорення російського Генерального плану міста стало відомо, що розробники документа – з Інституту Генплану Москви – пропонували включити до генплану Севастополя не міст через бухту, а тунель глибокого закладення, який би починався на перетині Стрілецького узвозу та вулиці Пожарова та виходив на поверхню в районі вулиці Богданова.
Загалом, із чого починали, до того й повернулися. Тепер ось знову говорять про проектування мосту, але найраніше – за п'ять років.
Час казочок та російської пропаганди
Севастопольці критикували обране місце розташування мосту через бухту. Для жителів північної сторони де б не був міст, він – благо, символ майбутнього розвитку території, транспортної доступності. А ось для мешканців південної сторони дуже важливо, де буде розташований в'їзд на міст. У запропонованому розробниками місці – у районі вулиці Багрія – він практично втрачає сенс. Цей варіант підходить тільки для жителів Корабельної сторони (Нахімовський район міста – КР), а з Ленінського і, особливо, Гагарінського району до мостового переходу – десятки кілометрів і так перевантажених доріг.
Вирішити проблему могла б так звана Гераклейська рокада, яку збиралися прокласти від Комишової бухти через все місто і фактично до місця початку мосту на вулиці Багрія. Але будівництво важливої транспортної артерії у місті, населення якого за час анексії зросло вдвічі, відклали через відсутність грошей у російському бюджеті.
Раніше російські чиновники озвучували, що чотирисмугова швидкісна магістраль буде зводитись у 2019-2022 роках у два етапи, які включають нове будівництво та реконструкцію існуючої дорожньої інфраструктури.
У жовтні 2019-го Михайло Развожаєв розповів, що проект виявився дуже дорогим, грошей у бюджеті Росії поки що не вистачає і будівництво буде відкладено мінімум на три роки.
«За результатами технологічного цінового аудиту попередня оцінка вартості такого проекту як Гераклейської рокади, підходу до мосту – 30 млрд рублів, – сказав він. – Таких коштів у федеральну цільову програму не закладено. Крім того, проектування такого об'єкта потребує тривалого терміну».
Виходить, у російському бюджеті немає 63 млрд рублів на міст і 30 млрд рублів на рокаду, але є гроші на ведення війни проти України. Раніше аналітики підрахували, що доба війни проти Україні, за різними оцінками, коштує Росії приблизно 30 млрд рублів.
Іншими словами, кожні три дні у «топці» війни згоряють непобудовані севастопольський міст та рокада. За минулі 958 днів з початку війни в «трубу відлетіли» 319 мостів та рокад.
Сьогодні російські чиновники знову зсувають термін будівництва цих важливих інфраструктурних об'єктів. Причому зрушують у невизначене майбутнє, адже невідомо, чи закінчиться до 2027-2030 років війна і чи на той час Росія матиме контроль над Кримом.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
