Альянс НАТО анонсував додаткові польоти літаків AWACS над Румунією. У зоні розвідки опиниться весь Крим. Які можливості літака дальньої радіолокаційної розвідки і що може змінитися на театрі воєнних дій за їх щільнішого впровадження, розбиралися Крим.Реалії.
29 вересня Північноатлантичний альянс розпочав додаткові польоти літаків спостереження з бортовими системами запобігання та контролю (AWACS) над Румунією. Про це повідомила пресслужба НАТО.
Зазначається, що рішення було ухвалено в координації з румунським командуванням. Додаткове спостереження має «підтримувати посилену присутність Альянсу в регіоні та відстежувати російську військову діяльність».
Як повідомляє Командування повітряних сил НАТО, виділення AWACS також має на меті підвищити здатність Румунії оперативно реагувати на підвищену активність у повітряному просторі поблизу кордону. В альянсі зазначили, що всі дії здійснюються в межах міжнародного права. Польоти проводитимуться виключно над територіями держав-членів альянсу, у тому числі з авіаційних баз у Греції та Німеччині.
Посилення контролю над діями Росії та обстановки на українських фронтах
Це далеко не перша подібна дія Північноатлантичного альянсу. Так, у січні 2023 року НАТО відправила з Німеччини до Румунії Boeing E-3 Sentry системи AWACS. Літаки-розвідники тоді перекинули з Гайленкірхена в Отопень. Повідомлялося, що вони літатимуть над територією НАТО і стежитимуть за військовими діями Росії.
«Наша система AWACS може виявляти літаки за сотні кілометрів, що робить їх ключовим засобом для стримування та оборони НАТО. Я дякую Румунії за розміщення літаків, що робить важливий внесок у наші можливості раннього попередження», – заявила речниця альянсу Оана Лунджеску.
Через вісім місяців допомога літаків E-3 знадобилася на півночі та сході Європи. Торік у вересні літаки спостереження повітряної системи попередження та управління AWACS перекинули до Литви.
Ці літаки потрібні, щоб стежити за можливими пусками ракет «Калібр» із Чорного моря або ракет Х-101 та Х-555 зі стратегічних бомбардувальників Іван Киричевський
Тепер знову приділено увагу патрулюванню над Румунією. Як повідомляють моніторингові пабліки, починаючи з 29 вересня літак Boeing E-3A Sentry щодня здійснює розвідувальні польоти над Румунією. При цьому, як зазначає телеграм-канал «Крымский ветер», раніше такі польоти виконувались у середньому 1-2 рази на місяць.
Під час попереднього перекидання літаків радіолокаційного дозору системи AWACS до Румунії Іван Киричевський, журналіст Defence Express, говорив у березні 2023 року, що контроль над Чорним морем має посилитися.
«Ці літаки потрібні, щоб стежити за можливими пусками ракет «Калібр» із Чорного моря або ракет Х-101 та Х-555 зі стратегічних бомбардувальників або в районі Каспійського моря, або в інших частинах Російської Федерації. Там скоро росіянам буде ще гарячіше та цікавіше», – зазначав журналіст.
Зараз, як стверджується в релізі НАТО, «виділення AWACS також покликане підвищити здатність Румунії оперативно реагувати на підвищену активність повітряного простору поблизу кордону».
Можливо, маються на увазі інциденти, коли під час атак по Україні запущені російською армією ударні безпілотники типу Shahed не лише перетинали кордон Румунії, а й падали на її територію.
При цьому польоти бортів AWACS здійснюються переважно в денний час, тоді як запуски «шахедів» з анексованого Криму та російського Приморсько-Ахтарська та ракет sз російських літаків над Чорним морем здійснюються переважно вночі.
Є ще одна не згадувана в офіційних повідомленнях НАТО опція, якою, втім, можуть і повинні скористатися Повітряні сили України, якщо на це буде воля західних партнерів. Йдеться про видачу цілевказівки та наведення на цілі винищувачів F-16, які нещодавно отримала Україна.
У січні нинішнього року Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», розповів, що саме потрібно, щоб російська авіація пішла з окупованих територій півдня України. На думку експерта, йдеться про декілька компонентів – літаки F-16, системи ППО великого радіусу дії та ракети ATACMS.
Щоб підвищити ефективність цих ракетних комплексів для F-16, необхідна підтримка дальньої авіації, дальнього радіолокаційного спостереження та розвідки Олександр Коваленко
«Чому саме F-16? Тому що вони мають ракетні комплекси, які дозволяють знищувати російську авіацію на великих відстанях. Щоб підвищити ефективність цих ракетних комплексів для F-16, необхідна підтримка дальньої авіації, дальнього радіолокаційного спостереження та розвідки. Це, наприклад, літаки типу AWACS, які можуть сприяти F-16 з повітряного простору Румунії або частково над нейтральною зоною Чорного моря. Це використання засобів ППО радіусу 100 км і більше для знищення російської авіації. Такі засоби є, але вони не такі поширені, не в тій кількості, яка може становити загрозу 24/7. Тому в 2024 році їх доведення до рівня загрози цілодобової для російської авіації буде дуже важливим», – пояснює експерт.
На службі понад п'ятдесят років
Слово AWACS (airborne warning and control system – «авіаційна система попередження та контролю» – КР) вже давно стало загальною назвою всіх літаків далекого радіолокаційного виявлення. Їхня головна перевага в тому, що піднявши радар у повітря, можна в кілька разів збільшити дальність виявлення цілей.
Основу комплексу AWACS становить потужна РЛС кругового огляду, антена якої розташована в обтічнику, у верхній частині фюзеляжу. Обтічник 9,1 м діаметром і 1,8 м товщиною встановлений на двох опорах на висоті 4,2 м над фюзеляжем, тому цей літак неможливо сплутати з іншими.
Перші моделі були розроблені ще наприкінці 1960-х, перший політ відбувся 1972 року, напрацювання AWACS безперервно вдосконалювалися. У серію пішли літаки E-3A, які у різних модифікаціях використовуються досі.
Система забезпечує стійке супроводження одночасно до 100 цілей. Літаки типу «бомбардувальник» виявляються з відстані 520 км, малорозмірні цілі, що низько летять, можуть бути виявлені на дальності до 400 км, цілі над горизонтом – до 650 км від літака. Фахівці вважають, що реальні характеристики виявлення набагато кращі за озвучені для ЗМІ, але ці дані секретні.
Щодо Криму, якщо розвідка ведеться з повітряного простору Румунії, то 400 км – це узбережжя від Севастополя до Євпаторії та весь півострів Тарханкут; 520 кілометрів – до півострова Меганом під Судаком, Старого Криму, селища Совєтського та північної частини затоки Сиваш; а ось 650 км – це весь Крим до Керченського мосту включно.
Апаратура дозволяє виконувати як радіотехнічну, так і радіолокаційну розвідку. Крейсерська швидкість літака – 750 км/год, тактичний радіус дії – 1612 км, практична стеля – 10700 метрів.
На літаку одночасно працюють від 13 до 19 фахівців, які забезпечують роботу РЛЗ, виявляють, класифікують та розподіляють інформацію про цілі. Йдеться не про передачу лише винищувачам, а їх завантаження в загальну інформаційну систему, в яку об'єднані абсолютно всі сили НАТО у повітрі, на землі та воді. І все це протягом багатогодинних польотів, тому що E-3 Sentry базуються на пасажирському Boeing 707, додатково обладнаному системою дозаправки в повітрі.
Загалом у країнах НАТО зараз 62 таких літаки. А літатимуть E-3 Sentry щонайменше до 2035 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
