Україна: як перемогти у морській битві, майже не маючи кораблів

24

Втративши у Криму більшість бойових кораблів під час анексії півострова Росією, Україна зуміла після початку російського повномасштабного військового вторгнення змінити на свою користь ситуацію у морському театрі воєнних дій. У цьому допомогли інноваційний підхід та створення сучасної зброї, а також підтримка західних партнерів.

Трагедія військово-морських сил України під час анексії Криму

Під час російської анексії Криму в 2014 році військово-морські сили України втратили 85% своїх суден, хоча згодом невелику частину кораблів вдалося повернути. Третина особового складу ВМС відкрито перейшла на бік окупантів. Зокрема, і призначений командувачем ВМС контрадмірал Денис Березовський.

У перші дні анексії українські кораблі, що стояли у кримських бухтах, не залишили півострів і були заблоковані на своїх базах. Також російські війська заблокували всі берегові об'єкти українських ВМС, у тому числі штаб і сили берегової оборони. У Севастополі для блокування українських кораблів росіяни використовували буксири, які виставляли за кількасот метрів від причалів, що унеможливлювало активне маневрування заблокованих кораблів у вузьких севастопольських бухтах. Щоб заблокувати українські кораблі на озері Донузлав, російські військові затопили чотири судна, у тому числі списаний протичовновий корабель «Очаков». З моря український флот блокувала група російських кораблів на чолі з ракетним крейсером «Москва».

Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» ВМС України в Севастопольській бухті, червень 2007 року
Великий десантний корабель «Костянтин Ольшанський» ВМС України в Севастопольській бухті, червень 2007 року

Потім 18 березня 2014 року Росія різко активізувала свої дії. На той час територію Криму повністю контролювали російські війська, а продуктів харчування та питної води у заблокованих російськими військовими українських військових частинах вистачало лише на 7-10 днів.

19 березня 2014 року було захоплено штаб ВМС України, під час штурму командувача ВМСУ контрадмірала Сергія Гайдука викрали і вивезли в невідомому напрямку. Того ж дня спротив припинили війська берегової оборони. До 21 березня майже всі українські кораблі були захоплені або здалися добровільно, у строю залишилося лише шість кораблів: один у Севастополі – корабель управління «Славутич» – і п'ять на озері Донузлав – ВДК «Костянтин Ольшанський», ВДК «Кіровоград», корвет «Вінниця», тральщики «Чернігів» та «Черкаси». Того ж дня 21 березня українські кораблі на Донузлаві спробували вирватися з блокади, але невдало. 22 березня російські війська захопили «Вінницю» та «Славутич», а «Чернігів» і «Кіровоград» здалися самі. Найдовше боролася команда тральщика «Черкаси», про що згодом зняли фільм.

Загалом унаслідок кримських подій флот втратив 51 корабель, під українським прапором залишилося лише 10 кораблів і допоміжних суден, у тому числі флагман «Гетьман Сагайдачний», який на той момент виконував місію в Лівії. З військовослужбовців українських ВМС третина залишилася служити Україні, ще третина звільнилася, а інші перейшли на бік окупантів. Також через російську агресію Україна втратила ключові військово-морські бази та розвинену інфраструктуру для базування флоту.

Українські ракетні катери «Прилуки» (ліворуч) та «Придніпров'я» біля Графської пристані у Севастополі, 30 червня 2007 року
Українські ракетні катери «Прилуки» (ліворуч) та «Придніпров'я» біля Графської пристані у Севастополі, 30 червня 2007 року

Росія спочатку планувала привласнити собі захоплені кораблі та включити частину їх до свого флоту. Але Україні шляхом переговорів вдалося вмовити російську сторону повернути кораблі. І вже 11 квітня 2014 року Україна отримала назад ракетний катер «Прилуки» і танкер «Фастів». Протягом двох місяців Росія повернула 35 одиниць, але в Криму залишилася низка бойових кораблів, серед них: «Костянтин Ольшанський», «Тернопіль», «Хмельницький», «Луцьк» та «Придніпров'я».

Військово-морські сили України були сильно знекровлені, але знову розпочалося створення військово-морської бази в Бердянську, переобладнання баз в Одесі та Очакові.

Як було досягнуто успіху в морських операціях

На початок повномасштабного російського вторгнення бойовий флот ВМСУ налічував 22 кораблі різних класів, допоміжний флот – 37 суден, морська авіація – 35 літаків.

У 2022 році кількість Чорноморського флоту Росії становила 286 одиниць, куди входили як бойові кораблі, так і судна забезпечення. Крім того, за місяць до війни в Чорне море зайшли шість великих десантних кораблів з Балтійського і Північного флотів, у тому числі «Петр Моргунов» – найновіший ВДК. Також і Каспійської флотилії багато зайшло невеликих катерів, від артилерійських до десантних.

Російський флот почував себе господарем на морі. Виведені в море напередодні, вночі 24 лютого 2022 року, кораблі та підводні човни, які є носіями крилатих ракет «Калібр», здійснили масовий обстріл території материкової України. Багато ракет досягли своєї цілі, оскільки для протидії Україна не мала відповідних засобів протиповітряної оборони.

Передбачалася також операція з висадкою десанту в Одеській та Миколаївській областях, у зв'язку з чим угруповання великих десантних кораблів, завантажених під зав'язку особовим складом і бойовою технікою, висунулося із Севастополя до берегів материкової України. Проте десантна операція так і не розпочалася, незважаючи на те, що було завдано потужного ракетного удару по оперативному центру ВМС України в Очакові та було знищено майже всі радіолокаційні пости на півдні України.

Українські кораблі так і не спромоглися вийти в море. Але Україна має авіацію, оперативно-тактичні ракетні комплекси, важкі реактивні системи та можливість ставити міни, у тому числі дистанційно. У зв'язку з цим російські десантні кораблі бовталися у морі кілька місяців, але до берега так і не підійшли.

Великий десантний корабель «Саратов» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото
Великий десантний корабель «Саратов» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото

В Азовському морі було швидко захоплено порт Бердянська і незабаром туди прибули великі десантні кораблі, які доставили військову техніку та морських піхотинців. І саме в порту цього українського курортного міста Чорноморському флоту РФ було завдано першого суттєвого удару. ВДК «Саратов» проєкту 1171 «Тапир» був уражений 24 березня 2022 року і затонув біля причалу. Також було пошкоджено великі десантні кораблі проєкту 775 «Новочеркасск» і «Цезарь Куников». Удар було завдано ракетою ЗРК «Точка-У», який раніше по надводних цілях ніколи не застосовували. Але українські військові довели, що неможливе можливе.

Менш ніж через місяць настала черга флагмана Чорноморського флоту Росії гвардійського ракетного крейсера «Москва». Пізнього вечора 13 квітня 2022 року стало відомо, що на флагмані Чорноморського флоту РФ гвардійському ракетному крейсері «Москва», що перебував у басейні Чорного моря, почалася сильна пожежа. На борту корабля було 510 членів екіпажу. Раніше саме цей російський корабель пропонував здатися захисникам острова Зміїний.

14 квітня крейсер затонув, зачерпнувши багато води через дві пробоїни в лівому борту, зроблені протикорабельними українськими ракетами «Нептун». На той час не було відомо про взяття цих ракет на озброєння, вважалося, що вони лише проходять випробування. Випробування у бойових умовах завершилися успішно.

Ракетний крейсер «Москва» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото
Ракетний крейсер «Москва» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото

«Її неможливо виявити навіть у звичайну погоду: на висоті 5-7 метрів її радіолокаційні засоби бачать лише короткий проміжок часу, оскільки радіогоризонт вищий, ніж ракета летить над поверхнею води. Вона летить дуже низько», – розповідав про особливості «Нептуну» Сергій Згурець, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.

Ракетний крейсер «Москва» був відомий як головний корабель радянського проєкту 1164 «Атлант». Цей бойовий корабель Чорноморського флоту Росії забезпечував бойову стійкість корабельних протичовнових груп, протиповітряну оборону віддалених з'єднань та вогневу підтримку десанту. На його борту було артилерійське, зенітне, протичовнове та мінно-торпедне озброєння, у тому числі 16 пускових установок протикорабельних ракет П-1000 «Вулкан» із дальністю ураження цілей до тисячі кілометрів, а також вертоліт Ка-27.

Але вся ця дута міць не допомогла «сакральному» флагману, а після знищення крейсера «Москва» російські військові кораблі у Чорному морі відійшли від берегів України майже на 200 кілометрів, повідомило українське оперативне командування «Південь» у ніч проти 19 квітня. Відхід кораблі здійснили, втративши так звану «парасольку ППО», яку забезпечувала «Москва».

І цей момент фактично став початком втечі російського флоту спочатку до західного узберержжя Криму, потім – в анексований Севастополь, а згодом – і зовсім на військово-морську базу в російському Новоросійську.

Показавши російському флоту силу своїх ракет, Україна незабаром приготувала йому новий сюрприз – морські дрони. Першою успішною атакою був рейд безекіпажних катерів 29 жовтня 2022 року, коли кільком апаратам вдалося прорватися до стоянки кораблів у Севастопольській бухті та пошкодити фрегат «Адммрал Макаров» і тральщик «Иван Голубец».

Фрегат «Адмирал Макаров» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото
Фрегат «Адмирал Макаров» Чорноморського флоту РФ у Севастопольській бухті, архівне фото

Новою «зіркою» українських операцій проти російських військових цілей став надводний дрон Sea Baby, який розробила та вже багато разів успішно застосувала Служба безпеки України. 16 серпня 2023 року телеканал CNN вперше оприлюднив кадри, на яких «Морський малюк» вражає Керченський (Кримський) міст 17 липня.

У СБУ пізніше повідомили, що морські дрони, які пошкодили Керченський міст, обладнано бойовою частиною вагою 850 кг. А для ураження в бухті Новоросійська великого десантного корабля «Оленегорский горняк» і танкера SIG були використані дрони, кожен з яких містив по 450 кг бойової частини.

Ще один український морський дрон Magura V5 має довжину 5,5 метра, ширину 1,5 метра, повну вагу 1000 кг, а корисне навантаження – 320 кілограмів. Операційний радіус дії українського безпілотника – до 400 кілометрів, дальність ходу – до 800 кілометрів, автономність – до 60 годин, крейсерська швидкість – 41 кілометр на годину.

В інтерв'ю Голосу Америки контрадмірал ВМС США (у відставці) Джо Дігуардо каже, що Україна майстерно опанувала тактику використання безпілотних систем «для досягнення стратегічного ефекту».

За його словами, недорогі українські дрони стали «життєздатним та економічно ефективним способом» протидії «витонченим системам зброї, які не стійкі проти таких типів атак».

Тепер західні країни, які мають саме такий високотехнологічний флот, повинні подумати, чим захищатися від тактики, яку застосовує Україна, каже адмірал у відставці.

«Наслідки успіху цього типу морського удару для технічно просунутих ВМС у всьому світі величезні й вимагають від багатьох переосмислення захисту суден і пом'якшення загрози», – каже Джо Дігуардо.

У серпні 2023 року було сформовано 385-у окрему бригаду морських безпілотних комплексів спеціального призначення у складі Військово-морських сил ЗСУ.

Успішне застосування також мали надані західними партнерами ракети Storm Shadow та Scalp. Прямо в сухому докові Севастопольського морського заводу було знищено ВДК «Минск» та підводний човен «Ростов-на-Дону».

Усвідомивши небезпеку від ракет і морських дронів, командування Чорноморського флоту РФ ухвалило рішення про виведення частини кораблів і всіх підводних човнів на військово-морську базу в Новоросійську. Однак це не допомогло вберегти корабельний склад від планомірного знищення.

У порту Феодосії було знищено ВДК «Новочеркасск», а на морському переході біля селища «Гаспра» – ВДК «Цезарь Куников». Обидва затонули, один у порту, другий на відстані від берега.

Залишки російського ВДК «Новочеркасск» після удару ЗСУ 26 грудня 2023 року – фото з Telegram-каналу «Крымский ветер»
Залишки російського ВДК «Новочеркасск» після удару ЗСУ 26 грудня 2023 року – фото з Telegram-каналу «Крымский ветер»

Малий ракетний корабель «Аскольд» проєкту 22800 «Каракурт» був уражений українською ракетою на суднобудівному заводі «Залив» у Керчі. Корабель добудовувався на плаву, пришвартований біля причальної стінки. Російська влада заявила, що корабель буде відновлено. Однак, судячи з опублікованих фотографій пошкодженого «Аскольда», це навряд чи можливо.

Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс наприкінці грудня заявив, що за останні чотири місяці Україна знищила 20% Чорноморського флоту Росії. Панування Росії в Чорному морі тепер під питанням, наголосив чиновник.

Керівник моніторингової групи Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко каже, що те, що спочатку здавалося слабкістю української позиції, українці перетворили на свою перевагу – за відсутності свого власного флоту довелося імпровізувати, вигадувати нові технічні рішення та застосувати мало не партизанську тактику – малими силами завдавати найбільшої шкоди противнику.

Ще за кілька місяців сумарні втрати російського флоту в Чорному морі перевищили 30% і, зважаючи на все, Україна не збирається зупинятися на досягнутому. Дальність дії українських морських дронів та БПЛА збільшується, і гавань Новоросійська перестала захищати російський флот від українських ударів. Місяць тому частина кораблів виведена в Азовське море, яке Росія поки вважає безпечнішою.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .

Предыдущая статьяУкраїна підписала з Польщею безпекову угоду з умовою збиття російських ракет
Следующая статьяПартизани зафіксували переміщення авіасуден на аеродромі «Херсонес» у Криму