Бунт ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина , який кинув танки на Москву і мало не влаштував військовий путч, сплутав карти президенту Володимиру Путіну напередодні саміту БРІКС у ПАР.
Побоювання повторення внутрішньої дестабілізації та втрати влади, а також ризик бути заарештованим за ордером Міжнародного кримінального суду в Гаазі досі не дозволяють Кремлю ухвалити остаточне рішення про участь Путіна в саміті, розповіли The Moscow Times два російські чиновники.
У ситуації, коли російський президент обкладений санкціями, Кремль хотів би якомога раніше оголосити про його першу офіційну міжнародну поїздку після ордера МКС. Це дозволило б Путіну надіслати сигнал опонентам на Заході, що він не ізольований, і показати російському суспільству, що він, як і раніше, сильний і стабільний.
Однак низка потрясінь останніх місяців — ордер МКС, відсутність успіхів на фронті та марш найманців на столицю за потурання армії та спецслужб — змусила президента відчувати невпевненість та сумніви. «У Кремлі та МЗС готують два базові сценарії участі Росії у саміті БРІКС. Перший — із Путіним. Другий — побоювання за внутрішню та зовнішню безпеку переважують. Путін залишається в Москві і виступає з відеоконференцзв'язку. Але у ПАР все одно летить делегація чиновників», — сказав The Moscow Times чиновник російського уряду.
Офіційно Кремль продовжує тримати паузу, що повисла одразу після ордера МКС, що шокує, 17 березня. "Поки ми продумуємо різні варіанти, і після того, як президент ухвалить рішення, ми вас проінформуємо", — заявив у вівторок прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.
Саміт БРІКС, який пройде в Йоганнесбурзі 22–24 серпня, має велике значення для Кремля. Останніми роками російський президент все більше робив ставку на міжнародні формати без участі Заходу, відносини з якими деградували багато років.
Після вторгнення російської армії в Україну 24 лютого 2022 року та найважчих санкцій у Путіна просто не залишилося альтернативи. Кремль вирішив апелювати до країн «глобального Півдня» та Африки, які, на його задум, з розумінням поставилися б до антизахідної риторики. Але після ордера з Гааги вся міжнародна активність із особистою участю Путіна була на кілька місяців повністю заморожена.
Російський президент вирішив відмовитися від поїздки до Туреччини на відкриття побудованої «Росатомом» АЕС «Аккую», хоча його участь була заздалегідь анонсована, а Анкара не підписала Римського статуту — основного документа, який регламентує роботу МКС.
ПАР, на відміну Туреччини, ратифікувала Римський статут і має заарештувати Путіна, якщо він прибуде у країну. Про це, зокрема, заявляли деякі чиновники цієї країни. Однак президент ПАР Сіріл Рамафоса протягом кількох місяців намагався знайти можливе рішення.
Щоправда, у 2015 році ПАР вже створила прецедент, коли до країни на саміт Африканського союзу приїхав президент Судану Омар Башир , перший чинний глава держави, проти якого було висунуто офіційні звинувачення МКС. Від ПАР вимагали затримати Башира, але той спокійно повернувся на батьківщину.
Питання гарантій для Путіна обговорювалося під час візиту президента ПАР до Санкт-Петербурга у червні, сказав близький до Кремля співрозмовник The Moscow Times, який попросив про анонімність.
"Тему можливого арешту промовляли на рівні чиновників і отримали гарантії безпеки", — повідомив він. Проте заколот Пригожина створив ще один фактор ризику для Путіна, тож рішення про поїздку до ПАР знову відклали.
«Приймати до уваги ордер МКС для начальника було б просто образливо. Але ось похід „Вагнера“ створив проблему та побоювання можливості перевороту. Зараз все під підозрою „фейсів“, презумпція невинності не працює», — розповів The Moscow Times російський чиновник, який раніше служив у спеціальних службах.
Путін відвик від міжнародних заходів, де йому в обличчя можуть сказати щось неприємне. А практика показала, що навіть лідери Індії та Китаю вже мають інше уявлення про реальність і висловлюють його, що для російського президента некомфортно і може стати фактором крім ордера МКС, вважає науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Максим Саморуков .
«Останніми роками зустрічі з іноземними лідерами були свого роду реаліті-чек для Путіна: він чув від них, що все не так райдужно, як йому здається і як пишуть його помічники в інформаційних зведеннях. Якщо президент Росії все ж таки не зважиться їхати, це призведе до подальшої ізоляції від реальності та замикання у власній реальності», — сказав Саморуков.
Источник: charter97.org
